Тоомпеа (пагорб): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{в роботі}}
{{Otheruses|Тоомпеа}}
[[File:Tallinn old city and sea view two crop.jpg|upright=1.25|thumb|350px|
'''Тоомпеа''' ({{lang-et|Toompea}} від {{lang-de|Domberg}}, "соборний пагорб") - це [[вапняк]]овий [[пагорб]] в центральній частині міста [[Таллінн]], [[Естонія]]. Пагорб має витягнуту форму з пласкою верхівкою, розміри якої бл. 400х250 метрів і загальну площу бл. 7 га. Він на 20–30 метрів вищий за оточуючу територію.
Рядок 28:
Укріплений форт згадується у "[[Хроніка Лівонії|Хроніці Лівонії]]" про [[Лівонський хрестовий похід]] під іменем Лінданісе ({{lang-da|Lyndanisse}}, {{lang-sv|Lindanäs}})<ref name=p186/>. Як частина похожу літом 1219 року король Данії [[Вальдемар II]] атакував місто. Його хрестоносці захопили залишений форт та того ж літа почали будівництво нового замку на його місці, який пізніще називали ''Castrum Danorum''. Після [[Битва при Лінданісе|Битви при Лінданісе]], яка відбулась біля замку та завершилась перемогою данців над естонцями, на пагорбі також був побудований собор, хоча ймовірно не на тому місці, де стоїть сучасний [[Домський собор (Таллінн)|собор Діви Марії]]<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=47}}</ref>. За легендою саме в цій битві данцям було явлено [[прапор Данії]].
Літом 1227 року замок Тоомпеа був завойований лівонським [[Орден мечоносців|орденом мечоносців]], які одразу після завоювання стали укріплювати пагорб<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=53}}</ref>. Плато було поділено на три частини: Маленький замок, Великий замок та зовнішній двір (найбільш південна частина плато перед двома замками). Перший кам'яний [[замок Тоомпеа|замок ордену]] (Малий замок) був побудований на південно-західному кінці плато 1227-1229 рр. Початковий замок за формою був схожий на його більш пізні розширення, але дещо менший<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=57}}</ref>. Замок був повернутий Данії за Договором Стенсбі 1238 року та залишився у її власності (разом з рештою північної Естонії – дивись [[Данська Естонія]]) наступні 138 років.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=73}}</ref>
1240 року була завершена будівля собору на місці, де він стоїть зараз, а у другій половині 13-го сторіччя Тоомпеа (Великий замок) був оточений муром по периметру пагорба, який був побудований переважно [[васал]]ами, які володіли там земельними наділами<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=101}}</ref>.
Десь в той же період Тоомпеа
[[File:Map of Tallinn, 1810.jpg|thumb|Мапа початку 19-го сторіччя, яка показує кордон між територіями Тоомпеа та Нижнього (Старого) міста]]
Тоді ж виник чіткий поділ між Тоомпеа та Нижнім містом (Таллінном), який мав свої власні органи управління, - не пізніше 1248 року, wколи король Данії [[Ерік IV (король Данії)|Ерік IV]] дарував місту [[Любецькі міські права]]<ref name=p85>{{harvnb|Pullat|1976| p=85}}</ref>. У 1265 році Нижнє місто було виключено з підпорядкування [[кастелян]]у, а 1288 року командувачі замку втратили право судити жителів Нижнього міста<ref name=p85/>.
Будівництво та розширення обох замків тривало у наступні віки. У першій половині 14-го ст. південна стіна Великого замку була реконструйована, а його [[Рів (оборонна споруда)|рів]] з'єднаний зі східним ровом Маленького замку.
[[File:Looking down Pikk Jalg.jpg|thumb|upright|left|
Після [[повстання Юрієвої ночі (1343-45)]], Данія продала 1346 року свої володіння у північній Естонії [[Лівонський орден|Лівонському ордену]], який правив там наступні 215 років. Таллінн (Нижнє місто) зберіг свою Любецькі міські права та лише номінально залежав від феодальної системи. Це дозволило йому розвитись у гарне [[Ганза|ганзейське]] місто. А Тоомпеа, залишившись феодальним містом, політично та соціально був протилежний Нижньому місту<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=157}}</ref>. Межі цих двох міст були зафіксовані 1348 року, коли 220 га земель Нижнього міста були передані Тоомпеа (Ця територія на південному заході від пагорбу у наступні століття була забудована пригородами Тоомпеа (сучасні квартали Таллінна Тинісмяе, Кассісаба та Кельмікюла) і називалась "Соборні землі" аж до 20-го ст.).
Після повернення до Тоомпеа, лівонський орден почав розширювати замок та перетворив його на [[орденсбург]] ({{lang-de|Ordensburg}}, орденський замок), найміцніший на його північних територіях, символ військової та політичної влади ордену<ref name=p168>{{harvnb|Pullat|1976| pp=168–169}}</ref>. Були побудовані нові вищі зовнішні мури, рви поглиблені та розширені. Перша частина башти "[[Довгий Герман]]" ({{lang-et|Pikk Hermann}}) висотою 35 метрів була завершена 1371 року<ref name=p168/> (у 16-му ст. башта була перебудована до більшої висоти). Довгий Герман був першою баштою у Таллінні, пристосовані для захисту в ері вогнепальної зброї<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=172}}</ref> Мури Великого замку також були підсилені 14-ма новими баштами, включно з "Годинниковою баштою", яка містила браму - єдиний вихід з Великого замку, до кінця 14-го ст.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=178}}</ref>
===Шведське та російське правління===
[[File:Estland parliament.jpg|thumb|Головний фасад будівлі [[Рійгікогу]], яка є крилом замку Тоомпеа і побудована 1767-1773 рр.]]
Шведська імперія підкорила північну Естонію під час [[Лівонська війна|Лівонської війни]], 1561 року, та володіла нею до [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]], коли Таллінн був підкорений Росією 1710 року.
Коли Таллінн капітулював перед шведським королем [[Ерік XIV|Еріком XIV]] 1561 року, він вирішив не міняти ''status quo'' у відносинах між Тоомпеа та Нижнім містом<ref>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| pp=70–71}}</ref>. Тоомпеа, як окреме місто ('''''Dom zu Reval''''', Ревальский собор) з власною адміністрацією, мав ряд окремих прав та привілеїв, останні з яких лишались аж до 1889 року. Тоомпеа та Таллінн були коротко об'єднані в одне місто у 1785-1796 рр.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=308}}</ref>, а з 1805 року два міст були об'єднані у один поліцейський район<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=311}}</ref>. Тоомпеа був остаточно об'єднаний з Таллінном (Нижнім містом) лише 1878 року, коли під час періоду [[Русифікація|Русифікації]] закони, що регулювали відносини між двома містами, були замінені російським адміністративним правом<ref>{{harvnb|Miljan|2004| pp=461–462}}</ref>. Тоомпеа мав особливе [[приватне право]] до 1944 року.
1684 року Тоомпеа зазнав найбільш руйнівної пожежі у його історії (хоча місто вже горіло у 1288, 1433, 1553 та 1581 роках), яка знищила більшість будівель Великого замку, включно з собором<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=39}}</ref>. Маленького замку пожежа не торкнулася. Ця пожежа є однією з причин, чому архітектурно Тоомпеа відмінна та новіша за Нижнє місто<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=157}}</ref>.
Наприкінці 17-го ст. було розроблено декілька планів щодо посилення фортифікацій Тоомпеа та Таллінна земляними роботами та сучасними [[бастіон]]ами. Але хоча плани [[Ерік Дальберг|Еріка Дальберга]] були схвалені 1686 року, будівництво йшло повільно через фінансові причини і на початок Північної війни були завершені лише 2 бастіони довкола Тоомпеа - Шведський та [[Іжорія|Інгерманландський]], обидва з півдня<ref name=p73>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| p=73}}</ref>.
[[File:Reval, general view, 1890 - 1900 crop.jpg|thumb|left|Вид на Тоомпеа з півночі, кінець 19 ст.]]
[[File:Alexander-Newski-Kathedrale.JPG|thumb|The Russian Orthodox [[Alexander Nevsky Cathedral, Tallinn|Alexander Nevsky Cathedral]]]]
|