Тоомпеа (пагорб): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{в роботі}}
{{Otheruses|Тоомпеа}}
[[File:Tallinn old city and sea view two crop.jpg|upright=1.25|thumb|350px|ViewВид ofна Toompeaпагорб hillз from the tower ofбашти [[St.Церква Olaf'sсвятого church,Олафа Tallinn(Таллінн)|St.церкви святого Olaf'sОлафа church(Таллінн)h]]]]
'''Тоомпеа''' ({{lang-et|Toompea}} від {{lang-de|Domberg}}, "соборний пагорб") - це [[вапняк]]овий [[пагорб]] в центральній частині міста [[Таллінн]], [[Естонія]]. Пагорб має витягнуту форму з пласкою верхівкою, розміри якої бл. 400х250 метрів і загальну площу бл. 7 га. Він на 20–30 метрів вищий за оточуючу територію.
 
Рядок 28:
Укріплений форт згадується у "[[Хроніка Лівонії|Хроніці Лівонії]]" про [[Лівонський хрестовий похід]] під іменем Лінданісе ({{lang-da|Lyndanisse}}, {{lang-sv|Lindanäs}})<ref name=p186/>. Як частина похожу літом 1219 року король Данії [[Вальдемар II]] атакував місто. Його хрестоносці захопили залишений форт та того ж літа почали будівництво нового замку на його місці, який пізніще називали ''Castrum Danorum''. Після [[Битва при Лінданісе|Битви при Лінданісе]], яка відбулась біля замку та завершилась перемогою данців над естонцями, на пагорбі також був побудований собор, хоча ймовірно не на тому місці, де стоїть сучасний [[Домський собор (Таллінн)|собор Діви Марії]]<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=47}}</ref>. За легендою саме в цій битві данцям було явлено [[прапор Данії]].
 
Літом 1227 року замок Тоомпеа був завойований лівонським [[Орден мечоносців|орденом мечоносців]], які одразу після завоювання стали укріплювати пагорб<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=53}}</ref>. Плато було поділено на три частини: Маленький замок, Великий замок та зовнішній двір (найбільш південна частина плато перед двома замками). Перший кам'яний [[замок Тоомпеа|замок ордену]] (Малий замок) був побудований на південно-західному кінці плато 1227-1229 рр. Початковий замок за формою був схожий на його більш пізні розширення, але дещо менший<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=57}}</ref>. Замок був повернутий Данії за Договором Стенсбі 1238 року та залишився у її власності (разом з рештою північної Естонії – дивись [[Данська Естонія]]) наступні 138 років.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=73}}</ref>
 
1240 року була завершена будівля собору на місці, де він стоїть зараз, а у другій половині 13-го сторіччя Тоомпеа (Великий замок) був оточений муром по периметру пагорба, який був побудований переважно [[васал]]ами, які володіли там земельними наділами<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=101}}</ref>.
Десь в той же період Тоомпеа почапочало розвиватись у центр місцевої влади, клерства та шляхти північної Естонії<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=75}}</ref>. Більшість васалів обрали Тоомпеа місцем свої резиденцій, оскільки життя у сільській місцевості на завойованих землях вважалось занадто небезпечним; на кінець 13-го сторіччя Великий замок був щільно заселений.
 
[[File:Map of Tallinn, 1810.jpg|thumb|Мапа початку 19-го сторіччя, яка показує кордон між територіями Тоомпеа та Нижнього (Старого) міста]]
Тоді ж виник чіткий поділ між Тоомпеа та Нижнім містом (Таллінном), який мав свої власні органи управління, - не пізніше 1248 року, wколи король Данії [[Ерік IV (король Данії)|Ерік IV]] дарував місту [[Любецькі міські права]]<ref name=p85>{{harvnb|Pullat|1976| p=85}}</ref>. У 1265 році Нижнє місто було виключено з підпорядкування [[кастелян]]у, а 1288 року командувачі замку втратили право судити жителів Нижнього міста<ref name=p85/>.
 
Будівництво та розширення обох замків тривало у наступні віки. У першій половині 14-го ст. південна стіна Великого замку була реконструйована, а його [[Рів (оборонна споруда)|рів]] з'єднаний зі східним ровом Маленького замку. InПісля thisтого, wayякі theпівденна outerта wardпівденно-східна ofсторони theплато castlesбули wasоточені builtмуром, afterутворився itsзовнішній southernдвір andдвох southeasternзамків. sidesЗамок wereв surroundedцілому withтоді aмав wall.два Theвиходи castle- asбільш aважливий wholeчерез hadпівденну twoбраму exitsзовнішнього atдвору, theчерез time:який theвів moreшлях importantдо oneменшого wasпагорбу outerТинісмягі ward's({{lang-et|Tõnismägi}}) southern gateпоруч, throughта whichчерез theдругу roadбраму ledна toсхідній [[Tõnismägi]],стороні the- secondвін wasпоєднував theТоомпеа gateз atНижнім itsмістом eastern,через whichвулиці connectedКоротка ToompeaНога withта LowerДовга Town via the Long and Short Legs.Нога<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=142}}</ref>.
 
[[File:Looking down Pikk Jalg.jpg|thumb|upright|left|TheВулиця LongДовга LegНога, theосновний main wayшлях, connectingщо Toompeaпоєднує withТоомпеа theз LowerНижнім Townмістом]]
Після [[повстання Юрієвої ночі (1343-45)]], Данія продала 1346 року свої володіння у північній Естонії [[Лівонський орден|Лівонському ордену]], який правив там наступні 215 років. Таллінн (Нижнє місто) зберіг свою Любецькі міські права та лише номінально залежав від феодальної системи. Це дозволило йому розвитись у гарне [[Ганза|ганзейське]] місто. А Тоомпеа, залишившись феодальним містом, політично та соціально був протилежний Нижньому місту<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=157}}</ref>. Межі цих двох міст були зафіксовані 1348 року, коли 220 га земель Нижнього міста були передані Тоомпеа (Ця територія на південному заході від пагорбу у наступні століття була забудована пригородами Тоомпеа (сучасні квартали Таллінна Тинісмяе, Кассісаба та Кельмікюла) і називалась "Соборні землі" аж до 20-го ст.).
In the aftermath of the [[St. George's Night Uprising]], in 1346 Denmark sold its possessions in Northern Estonia and followed 215 years under the rule of the [[Livonian Order]]. Tallinn (the Lower Town), which was still subjected to Lübeck city rights and only nominally depended on the feudal system, developed into a flourishing Hanseatic city, while Toompea remained politically and socially antithetical to the Lower Town.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=157}}</ref> The boundaries of the territory of Toompea and Tallinn were fixed with an agreement in 1348, when {{convert|220|ha|acre}} from the city's patrimony was given to Toompea. That area, located southwest of the hill and where the suburbs ([[Vorstadt]]) of Toompea ([[Tõnismägi|Tõnismäe]], [[Kassisaba]] and [[Kelmiküla]]) were built during subsequent periods, was called "Dome territory" until the 20th century.
 
Після повернення до Тоомпеа, лівонський орден почав розширювати замок та перетворив його на [[орденсбург]] ({{lang-de|Ordensburg}}, орденський замок), найміцніший на його північних територіях, символ військової та політичної влади ордену<ref name=p168>{{harvnb|Pullat|1976| pp=168&ndash;169}}</ref>. Були побудовані нові вищі зовнішні мури, рви поглиблені та розширені. Перша частина башти "[[Довгий Герман]]" ({{lang-et|Pikk Hermann}}) висотою 35 метрів була завершена 1371 року<ref name=p168/> (у 16-му ст. башта була перебудована до більшої висоти). Довгий Герман був першою баштою у Таллінні, пристосовані для захисту в ері вогнепальної зброї<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=172}}</ref> Мури Великого замку також були підсилені 14-ма новими баштами, включно з "Годинниковою баштою", яка містила браму - єдиний вихід з Великого замку, до кінця 14-го ст.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=178}}</ref>
Soon after returning to Toompea, the Order started expanding the castle – the whole Castle of the Order ({{lang-de|Ordensburg}}) was extended and developed into the strongest centre of its northerly realms, a symbol of their military and political power.<ref name=p168>{{harvnb|Pullat|1976| pp=168&ndash;169}}</ref> New higher outside walls were built, moats were widened and deepened. The first part of the ''[[Pikk Hermann]]'' ("Tall Hermann") tower, which tops the Toompea castle, was completed by 1371.<ref name=p168/> ''Pikk Hermann'' was the first tower in Tallinn adjusted for defence in the era of firearms.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=172}}</ref> Later in the 16th century the tower was rebuilt taller, from the original height of 35 m. The wall of the Great Castle was also fortified with new towers: altogether 14 defence towers (including a gate tower named ''Clock Tower'' – the only exit) had been built along its wall by the end of the 14th century.<ref>{{harvnb|Zobel|2008| p=178}}</ref>
 
===Шведське та російське правління===
[[File:Estland parliament.jpg|thumb|Головний фасад будівлі [[Рійгікогу]], яка є крилом замку Тоомпеа і побудована 1767-1773 рр.]]
Шведська імперія підкорила північну Естонію під час [[Лівонська війна|Лівонської війни]], 1561 року, та володіла нею до [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]], коли Таллінн був підкорений Росією 1710 року.
The Swedish Empire conquered Northern Estonia during the [[Livonian War]], in 1561, and held it until the [[Great Northern War]], when Tallinn was conquered by Russia in 1710. When Tallinn capitulated to [[Eric XIV of Sweden]] in 1561, the king decided not to change the ''status quo'' in the relations between Toompea and Lower Town.<ref>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| pp=70&ndash;71}}</ref> Toompea, as a separate town ('''''Dom zu Reval''''') under its own administration was able to retain a variety of special rights and privileges, the last of which remained in the books until 1889. Toompea was joined with Tallinn (Lower Town) as late as in 1878, when during the period of [[Russification]] the previous laws governing the two towns were replaced with Russian administrative law.<ref>{{harvnb|Miljan|2004| pp=461&ndash;462}}</ref> The two parts of the town were also united for a brief period in 1785-1796.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=308}}</ref> Toompea and the Lower Town had been united into a single police district in 1805.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=311}}</ref> Particular [[private law]] was in force for Toompea until 1944.
 
Коли Таллінн капітулював перед шведським королем [[Ерік XIV|Еріком XIV]] 1561 року, він вирішив не міняти ''status quo'' у відносинах між Тоомпеа та Нижнім містом<ref>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| pp=70&ndash;71}}</ref>. Тоомпеа, як окреме місто ('''''Dom zu Reval''''', Ревальский собор) з власною адміністрацією, мав ряд окремих прав та привілеїв, останні з яких лишались аж до 1889 року. Тоомпеа та Таллінн були коротко об'єднані в одне місто у 1785-1796 рр.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=308}}</ref>, а з 1805 року два міст були об'єднані у один поліцейський район<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=311}}</ref>. Тоомпеа був остаточно об'єднаний з Таллінном (Нижнім містом) лише 1878 року, коли під час періоду [[Русифікація|Русифікації]] закони, що регулювали відносини між двома містами, були замінені російським адміністративним правом<ref>{{harvnb|Miljan|2004| pp=461&ndash;462}}</ref>. Тоомпеа мав особливе [[приватне право]] до 1944 року.
In 1684 Toompea suffered the most devastating fire of its history. Toompea had been affected by earlier fires in 1288, 1433, 1553 and 1581, but the fire of 1684 was much larger in scale, destroying most of the buildings in the Great Castle, including the cathedral.<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=39}}</ref> The Small Castle escaped of the fire intact. The fires are one cause why Toompea looks architecturally different and newer from the Lower Town.<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=157}}</ref>
 
1684 року Тоомпеа зазнав найбільш руйнівної пожежі у його історії (хоча місто вже горіло у 1288, 1433, 1553 та 1581 роках), яка знищила більшість будівель Великого замку, включно з собором<ref>{{harvnb|Bruns|1993| p=39}}</ref>. Маленького замку пожежа не торкнулася. Ця пожежа є однією з причин, чому архітектурно Тоомпеа відмінна та новіша за Нижнє місто<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=157}}</ref>.
In the end of 17th century several plans were made to strengthen the fortifications of Toompea and Tallinn with [[Earthworks (engineering)|earthworks]] and modern [[bastion]]s. Although a design by [[Erik Dahlbergh]] was approved in 1686, construction was slow due to financial difficulties and by the start of the Great Northern War only two bastions had been completed around Toompea as intended - the Swedish Bastion and the [[Ingermanland]] Bastion, both protecting Toompea from the south.<ref name=p73>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| p=73}}</ref>
 
Наприкінці 17-го ст. було розроблено декілька планів щодо посилення фортифікацій Тоомпеа та Таллінна земляними роботами та сучасними [[бастіон]]ами. Але хоча плани [[Ерік Дальберг|Еріка Дальберга]] були схвалені 1686 року, будівництво йшло повільно через фінансові причини і на початок Північної війни були завершені лише 2 бастіони довкола Тоомпеа - Шведський та [[Іжорія|Інгерманландський]], обидва з півдня<ref name=p73>{{harvnb|Maiste|Vohli|1996| p=73}}</ref>.
 
[[File:Reval, general view, 1890 - 1900 crop.jpg|thumb|left|Вид на Тоомпеа з півночі, кінець 19 ст.]]
FollowingПісля theзвершення GreatПівнічної Northernвійни Warта andзавоювання theЕстонії conquestРосійською of Estonia by the [[Russian Empire]]імперією, theу firstпершій halfполовині of18-го theст. 18thТоомпеа centuryта wasзамок aбули periodпереважно of general neglect for Toompea and also for the castle, which fell into disuse for several decades.покинуті<ref name=p73/>. TheАле situationу changedдругій inполовині the18-го secondст. halfситуація ofзмінилась the 18th century:- inу 1767-1773 theроках eastсхідне wingкрило ofзамку theбуло castleповністю wasперебудовано completelyу rebuiltадміністративну into an administrative building of theбудівлю [[Governorate of Estonia]] byза the orders ofнаказом [[Catherine the Great|Catherine II]].<ref>{{harvnb|Pullat|1976| p=171}}</ref> For constructing the building the southeastern tower of the castle (''Stür den Kerl'') was demolished as were the moats filled in; together with it the outer ward of the castles was designed into a square (the Castle Square, {{lang-et|Lossi plats}}). The building resembled an aristocratic palace, which prompted the castle acquiring an alternate name: Toompea Palace.<ref name=riigikogu/> The Stenbock House, one of the most remarkable buildings on the northern ledge of the Toompea, was also built in the same period - the intended court house was probably completed by 1792.<ref name=valitsus/>
 
[[File:Alexander-Newski-Kathedrale.JPG|thumb|The Russian Orthodox [[Alexander Nevsky Cathedral, Tallinn|Alexander Nevsky Cathedral]]]]