Емаль: відмінності між версіями

'''Емаль''' - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[сіль|солей]] [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Найпростіша емаль що використовується з давних давен, складається з суміші [[кремінь|кременю]], [[пісок|піску]], [[свинець|свинцю]], [[сода|соди]], або [[поташ|поташу]] і [[бура|бури]]. Свинець, поташ та сода є необхідні для покращення блиску емалі, кількість всинцю також визначає її твердість. Бура сприяє кращому змішуванню із [[окис]]ами металів, які надають емалі різнокольорового забарвлення. Бура та сода також визначають [[еластичність]] емалі (бура зменшує еластичність, а поташ, чи сода - збільшує). Всі компоненти повинні знаходитися у відповідному балансі щоб [[коефіцієнт розширення]] емалі був близький до коефіцієнту розширення металу основи. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібну масу яка потім потрібнюється і перетираться на дрібний порох.