Вікіпедія

Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Hjvfy (обговорення | внесок)
19 792 редагування
уточнення
Рядок 5:
|розташування_місто = [[Київ]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{coord|50|28|13|N|30|28|18|E|scale:100000|display=inline,title}}
|архітектор = [[Іван Григорович-Барський]]
|інженер =
Рядок 26:
== Історія ==
Побудована в 1748-1760 в Кирилівському монастирі надбрамна  Благовіщенська церква-дзвіниця являла собою  новий за планувальною та
б’ємно-просторовою композицією тип споруди – — уперше до приміщення надбрамної церкви  вели парадні  відкриті сходи. Саме тому Благовіщенська церква-дзвіниця в кирилівському монастирі стала нашою архітектурною класикою.
 
На той час [[Григорович-Барський Іван Григорович|І. Г. Григорович-Барський]] був добре відомим у києві зодчим і мав  значний творчий доробок, тому побудована ним на замовлення ігумена монастиря Феофана Жолтовського Благовіщенська церква-дзвіниця є унікальною спорудою. За об’ємнооб'ємно-просторовим вирішенням – це поєднання  брами в рівні першого ярусу із церквою в другому ярусі та дзвіницею в третьому.
 
У першому ярусі ліворуч знаходились вхід і сходи на другий ярус, а праворуч – капличка. На другому ярусі розміщувалась Благовіщенська церква. Її вівтар був орієнтований не точно на схід через топографічні особливості ділянки, на якій зодчому треба було звести надбрамну церкву-дзвіницю. На третьому ярусі розташовувалась власне дзвіниця з арковим прорізами, де на дубових брусах висіли дзвони.
 
Два нижніх яруси церкви-дзвіниці являли собою і в плані, і в об’ємахоб'ємах тридільну українську церкву з гранчастими формами. Прекрасні великого виносу розвинені у висоту багатопрофільні барокові  карнизи, пілястри з великими коринфськими капітелями, обрамлення аркових і круглих вікон, декоративні ніші й ліпні прикраси – усе це створювало  рідкісної краси споруду, що своїми  обрисами формувала художнє обличчя всієї Куренівки.
 
Після ліквідації в [[1784]] Свято-Троїцького Києво-Кирилівського монастиря надбрамна церква Благовіщенська церква-дзвіниця існувала тривалий час  без будь-яких змін.
Рядок 40:
За радянських часів у церкві планувалося зробити музей, присвячений творчості геніального українського будівничого Івана Григоровича-Барського. Проте музей не був створений, і в [[1937]] дзвіницю розібрали на цеглу. Так загинула чи не найкраща споруда Києва середини ХVІІІ ст.,  створена одним  із найбільших  талановитих зодчих  нашої землі.
 
Благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця входила до системи мурів, які звів навколо  Троїцького Кирилівського монастиря І. Григорович-Барський.  Композиційним акцентом мурованої огорожі була брама, яку тоді ще молодий архітектор прикрасив ліпленими молочними горщиками з обох боків в’їзноїв'їзної арки, а також тими самими деталями, що й церкву-дзвіницю.  На жаль, мури і в’їзнув'їзну браму зруйновано  разом із церквою-дзвіницею. Залишилося лише 15 м стіни й одна  кругла башта з купольним покриттям по дерев’яних кружалах.
 
== Плани з відтворення дзвіниці ==
Ця унікальна дзвіниця була внесена у програму відтворення видатних храмів України ще 1999 року, але наразі її ще не відбудовано.
 
Проект відновлення дзвіниці належить архітектору [[Лосицький Юрій Георгійович|Юрію Лосицькому]]  — знаному як архітектор, що відбудував наново [[Михайлівський Золотоверхий собор]].
 
== Галерея ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Благовіщенська_церква-дзвіниця_Кирилівського_монастиря