Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря: відмінності між версіями

 

== Історія ==

Побудована в 1748-1760 в Кирилівському монастирі надбрамна  Благовіщенська церква-дзвіниця являла собою  новий за планувальною та

б’ємно-просторовою композицією тип споруди – уперше до приміщення надбрамної церкви  вели парадні  відкриті сходи. Саме тому Благовіщенська церква-дзвіниця в кирилівському монастирі стала нашою архітектурною класикою.

На той час [[Григорович-Барський Іван Григорович|І. Г. Григорович-Барський]] був добре відомим у києві зодчим і мав  значний творчий доробок, тому побудована ним на замовлення ігумена монастиря Феофана Жолтовського Благовіщенська церква-дзвіниця є унікальною спорудою. За об’ємно-просторовим вирішенням – це поєднання  брами в рівні першого ярусу із церквою в другому ярусі та дзвіницею в третьому.

 

 

У першому ярусі ліворуч знаходились вхід і сходи на другий ярус, а праворуч – капличка. На другому ярусі розміщувалась Благовіщенська церква. Її вівтар був орієнтований не точно на схід через топографічні особливості ділянки, на якій зодчому треба було звести надбрамну церкву-дзвіницю. На третьому ярусі розташовувалась власне дзвіниця з арковим прорізами, де на дубових брусах висіли дзвони.

 

Два нижніх яруси церкви-дзвіниці являли собою і в плані, і в об’ємах тридільну українську церкву з гранчастими формами. Прекрасні великого виносу розвинені у висоту багатопрофільні барокові  карнизи, пілястри з великими коринфськими капітелями, обрамлення аркових і круглих вікон, декоративні ніші й ліпні прикраси – усе це створювало  рідкісної краси споруду, що своїми  обрисами формувала художнє обличчя всієї Куренівки.

 

Після ліквідації в [[1784]] Свято-Троїцького Києво-Кирилівського монастиря надбрамна церква Благовіщенська церква-дзвіниця існувала тривалий час  без будь-яких змін.

У [[1849]] пожежа  дещо пошкодила цей шедевр доби українського бароко, і під час відбудови дах над церквою відновили вже  в традиціях класицизму – у формі, близькій до півсферичної.

 

 

За радянських часів у церкві планувалося зробити музей, присвячений творчості геніального українського   будівничого Івана Григоровича-Барського. Проте музей не був створений, і в 1937 р. дзвіницю розібрали на цеглу. Так загинула чи не найкраща споруда Києва середини ХVІІІ ст.,  створена одним  із найбільших  талановитих зодчих  нашої землі.

 

Благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця входила до системи мурів, які звів навколо  Троїцького Кирилівського монастиря І. Григорович-Барський.  Композиційним акцентом мурованої огорожі була брама, яку тоді ще молодий архітектор прикрасив ліпленими молочними горщиками з обох боків в’їзної арки, а також тими самими деталями, що й церкву-дзвіницю.  На жаль, мури і в’їзну браму зруйновано  разом із церквою-дзвіницею. Залишилося лише 15 м стіни й одна  кругла башта з купольним покриттям по дерев’яних кружалах.

== Галерея ==

<gallery>

File:Дзвіниця Кирилівської церкви2.jpg|Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря

File:Дзвіниця Кирилівської церкви3.jpg|Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря

File:Дзвіниця Кирилівської церкви4.jpg|Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря

File:Кирилівська церква на мал. М. Сажина 1840-их..jpg|Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря

</gallery>