Зміна клімату: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 61:
[[File:Msu 1978-2010.jpg|thumb|right|На температуру атмосфери протягом 1979-2010 рр., дані зафіксовані пристроями мікрохвильового зондування супутників НАСА, впливали аерозолі, які утворювались більшістю вулканічних вивержень (вулкани Ель-Чічон та Пінатубо). Ель-Ніньйо - це окреме явище, спричинене океанської мінливістю.]]
Виверження вулканів вивільняють аерозолі та гази в атмосферу. Потужні виверження, здатні вплинути на клімат, трапляються у середньому кілька разів на 100 років, та спричинюють похолодання (частково блокуючи передачу сонячної радіації на поверхню Землі) на декілька років.
Вулкани є частиною геохімічного циклу вуглецю. Впродовж багатьох геологічних періодів вони вивільняли діоксид вуглецю з кори та мантії Землі, перешкоджаючи поглинанню осадовими породами та іншими геологічними поглиначами вуглецевого газу. Проте, цей внесок не порівняється за обсягами з антропогенними викидами вуглекислого газу, які, за оцінками Геологічної служби США, в 100-300 разів перевищують кількість СО2, емітованого вулканами. Згідно опублікованих досліджень річний обсяг вулканічних викидів вуглекислого газу, включаючи викиди, що вивільняються з серединно-океанічних хребтів, вулканічних дуг та активних вулканів, дорівнює приблизно 3-5 дням обсягу викидів спричинених діяльністю людини. Річний обсяг антропогенних викидів може бути набагато більшим, ніж обсяг викидів, що вивільнює супер виверження, останнє яке трапилось в Індонезії 74000 років тому - виверження вулкану Тоба.
І хоча формально вулкани – це частина літосфери, яка сама є частиною кліматичної системи, МГЕЗК визначає вулканізм як зовнішній чинник.
====Тектоніка літосферних плит====
| |||