|
[[Файл:Taalevolutie Brussel-UK.png|thumb|350 px|Користування мовами у комунах теперішнього Брюссельського регіону у 1866–1947 роках за даними, отриманими під час переписів. З 1947 року під час переписів питання щодо користування мовами не задається]]
'''Франкіза́ція Брюссе́люБрюссе́ля''' ({{lang-nl|Verfransing van Brussel}}, {{lang-fr|Francisation de Bruxelles}}) — процес проникнення, поширення та зайняття французькою (і також валонською) мовою панівного статусу на споконвічній етнічній території фламандців — у місті Брюсселі і його найближчих околицях — 18 комунах, розвиток і існування яких тісно пов'язані з Брюсселем, і які тепер разом з ним утворюють [[Брюссельський столичний регіон]]. До початку франкізації населення Брюсселю було переважно фламандськомовнимнідерландськомовне. Процес розпочався особливо інтенсивно наприкінці 18 — початку 19 століть, відбувався протягом всього 19 століття і вже у першій половині 20 століття призвів до домінування французької мови у Брюсселі і його околицях.
Чинниками, що сприяли франкізації були: переселення валлонів у місто, несприятливі умови розвитку фламандськоїнідерландської мови як в усій країні загалом, так і у місті зокрема, перехід фламандців на французьку мову, часто вже в другому поколінні.
У 20 столітті французька мова стала помітно поширенню також у фламандських комунах, що межують з Брюссельським столичним регіоном за рахунок еміграції у ці позаміські райони франкомовного населення зі столиці.
Корінне населення Бельгії складається з трьох народів, що компактно проживають у різних частинах країни, переважно на своїх споконвічних територіях. На півночі проживають [[фламандці]], на півдні — [[валлони]], на сході країни на незначній території проживають німці (люксембуржці). Мішане населення в Бельгії трапляється лише у окремих місцевостях на кордонах етнічних груп, а також у Брюссельському столичному регіоні.
В статті 4 [[Конституція Бельгії|Конституції Бельгії]] редакції 1994 року затверджено, що Бельгія складається з чотирьох мовних регіонів: [[Фламандська громада|нідерландськомовного]], [[Французька громада Бельгії|франкомовного]], двомовного в межах Брюссельського столичного регіону і [[Німецькомовна громада Бельгії|німецькомовного]]. В кожному з мовних регіонів Бельгії є лишетільки одна офіційна мова, і лишетільки вонаїї можеможна використовувативиживати ув різноманітних сферах життя суспільства. ЄдинимЄдиний регіономрегіон, що має дві офіційних мови, є— Брюссельський столичний регіон, в якому нідерландська і французька мови визнані рівноправними.
Брюссельський двомовний регіон розташований близько до етнічного ій мовного кордону між Фландрією і Валлонією, однак він не є розташованим на етнічному кордоні між цими регіонами,. мовнийМовний кордон знаходитьсяпроходить кількома кілометрами південніше від БрюсселюБрюсселя іта Брюссельського столичного регіону. Брюссель є— анклавоманклав всерединіусередині фламандської етнічної території.
== Історичні обставини виникнення народів Бельгії ==
Валлони утворилися в результаті романізації племен [[Белги|белгів]] під час [[Римська імперія|римського]] панування на півдні сучасної Бельгії в [[1 століття до н. е.|І ст. до н. е.]] — [[4 століття|IV ст. н. е.]]<ref name="НЗЕ" />
За [[Середньовіччя]] на території Бельгії знаходилося чимало самостійних [[Герцогство|герцогств]], [[Графство|графств]] і [[Вільне місто|вільних міст]]. В XV столітті значна частина Бельгії опинилася під владою [[Герцогство Бургундія|бургундських]] герцогів, які поклали початок об'єднанню розрізнених областей. З часів бургундського панування в нідерландських провінціях існувала двомовність, при цьому фламандськанідерландська мова більше використалася у ділових і торговельних колах, а французька — в області науки і культури.<ref name="НЗЕ" />
Після [[Нідерландська буржуазна революція|Нідерландської революції]] 1568 року, спрямованої проти [[Іспанія|Іспанії]], частина фламандцівнідерландців ввійшла до [[Республіка Об'єднаних провінцій|Сполучених провінцій Нідерландів]], іншадруга частина (прабатьки фламандців) разом з романським населенням колишніх Нідерландів — валлонами — залишилася під владою Іспанії. З 1701–1714 років, після [[Війна за іспанську спадщину|Війни за іспанську спадщину]], до кінця XVIII століття території Бельгії перебували під владою [[Австрія|Австрії]], 1794 року вони були завойовані Францією.<ref name="НЗЕ" />
1815 року Бельгія ввійшла до складу [[Нідерланди|Нідерландів]], однак після [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]] 1830 року було утворено незалежну Бельгію, населення якої складали два народи — фламандці, що проживали на півночі країни, і валлони, що проживали на її півдні. Столицею країни стало місто Брюссель.
== Історія франкізації Брюсселю ==
Протягом віків, з часів заснування Брюсселю до 18-го століття єдиноюєдина мовоюповсякденна повсякденного спілкуваннямова населення БрюсселюБрюсселя іта його околиць була фламандська мованідерландська. Міська влада, церква, суд користувалися одночасно двома мовами — латиною й фламандськоюнідерландською.<ref name="HDB"> Paul F. State. Languages. // [http://books.google.com.ua/books?id=LErne3-05qoC&printsec=frontcover&dq=Historical+Dictionary+of+Brussels&hl=uk&sa=X&ei=OhgVUZqsDMnAtAb05YDIAw&ved=0CDAQ6AEwAA#v=onepage&q=Historical%20Dictionary%20of%20Brussels&f=false Historical Dictionary of Brussels. ] — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 170–173. ISBN 0-8108-5075-3 </ref> 1430 року герцог бургундський [[Філіп ІІІ Добрий]] отримавдістав у спадок [[Брабант]] і зробив Брюссель столицею Бургундії. Бургундський режим, що тривав до 1477 року, приніс удо БрюссельБрюсселя французьку мову, використання якої поступовопотроху зростало. Французька стала мовою центрального уряду ій панства. Однак, у середньому класі французька почала розповсюджуватись лишетільки ув 18 столітті і до кінця 18 століття використовувалася обмеженою кількісттю людей. 1780 року ув Брюсселі лишетільки 15% населення користувалося французькою мовою, це були переважно дворяни, вихідці з Валлонії, прислуга.<ref> Thomas De Wolf. [http://www.ethesis.net/reizigers/reizigers_deel_e.htm#E.8%20CULTUUR%20EN%20WETENSCHAP E. De Oostenrijkse Nederlanden in de kijker van vreemdelingen. ] // [http://www.ethesis.net/reizigers/reizigers_inhoud.htm De visie van reizigersop Brabant en Mechelen (1701–1800). ] — дисертація. </ref> Після [[Велика французька революція|Французької революції]] Бельгія потрапила під владу Франції, що створило умови для розповсюдження французької мови ув Брюсселі.<ref name="HDB" />
Під час перебування Бельгії у складі Нідерландів протягом 1815–1830 років панівне положення в країні займали фламандці, а фламандськанідерландська мова була єдиноюєдина державноюдержавна. 1830 року відбулася Бельгійська революція, керівництво якою було в руках валлонів. Після завоювання незалежності Бельгії, почалася франкізація всього життя Бельгії. Державною мовою стала французька, фламандськанідерландська мова була упосліджена у своєму розвитку, валлонська буржуазія ставилася з презирством до фламандської культури.<ref name="НЗЕ" />
{| class="wikitable" style="text-align:center" width="10%" style="text-align:center; line-height:0.99em; border:1px black; float:right; margin-left:1em"
|+Зміни у використанні мов населенням міста Брюссель (без інших комун теперішнього Брюссельського столичного регіону) у другій половині XIX століття.<ref> [http://www.briobrussel.be/assets/andere%20publicaties/btng-rbhc,%2021,%201990,%203-4,%20pp%20383-412.pdf Machteld De Metsenaere. THUIS IN GESCHEIDEN WERELDEN De migratoire en sociale aspecten van verfransing te Brussel in het midden van de 19e eeuw. ] // BTNG-RBHC, XXI, 1990, n° 3-4. P. 390 </ref>
|-
! !! Фран- <br /> цузька, % !! Нідерланд- <br /> ська, <br /> (фламанд- <br /> ська) % !! Дві <br /> мови, %
|-
| 1842 || 37,6 || 60,8 || -
|}
Спроби перетворити фламандськунідерландську мову на єдину офіційну мову під час перебування в складі Нідерландів у 1815–1830 роках не мали успіху. Бельгійська революція, організована і очолена франкомовною буржуазією, і створення централізованої держави призвели до перетворення французької мови де-факто на єдину офіційну мову, а в окремих випадках і де-юре, зокрема при виданні законів і військових розпоряджень.
Перший мовний перепис, що відбувся 1846 року, показав, що 36,7% населення говорить французькою,<ref name="HDB" /> тобто франкомовне населення становило тоді меншість в цей час.
У 19 столітті французька мова стала мовою економічного успіху. Грав свою роль вплив французької культури. ФламандськаНідерландська мова розглядалася як мова відсталої культури і робітничих класів. Через несприятливі умови існування, навіть нові приїжджі у місто фламандці з Фландрії поступовопотроху ставали двомовними.<ref name="HDB" />
У 19 столітті приймалися закони, які обмежували вжиток фламандськоїнідерландської мови. За законом від 17 серпня 1873 року дозволялося обмежене використання фламандськоїнідерландської мови, а закон від 22 травня 1878 року затверджував необов'язкове використання фламандськоїнідерландської держслужбовцями при спілкуванні з жителями і органами влади.<ref name="HDB" />
Бургомістр Брюсселя КарельКарел Бюлс ({{lang-nl|[[:nl:Karel Buls|Karel Buls]]}}, {{lang-fr|[[:fr:Charles Buls|Charles Buls]]}}) запровадив двомовність у шкільному навчанні, за нього з'явилися двомовні вуличні вказівники. Однак, після 1888 року фламандські політики втратили і без того обмежений вплив у муніципальному уряді і двомовність почала занепадати. Вуличні вказівники знову стали одномовними, нафранцузькою французькій мовімовою.<ref name="HDB" />
В більшості шкіл протягом 19-го століття навчання велося французькою мовою і лишетільки в окремих класах для дітей з найбідніших фламандських сімей навчання велося фламандськоюнідерландською мовою.<ref name="HDB2"> Paul F. State. Education. // [http://books.google.com.ua/books?id=LErne3-05qoC&printsec=frontcover&dq=Historical+Dictionary+of+Brussels&hl=uk&sa=X&ei=OhgVUZqsDMnAtAb05YDIAw&ved=0CDAQ6AEwAA#v=onepage&q=Historical%20Dictionary%20of%20Brussels&f=false Historical Dictionary of Brussels. ] — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 97. ISBN 0-8108-5075-3 </ref>
За законом 1898 року було дозволено вибір мови в системах юриспруденції і системі шкільного навчання. З 1910 року мову навчання у середній школі обирали батьки учня.
1910 року франкомовне населення домінувало над фламандськомовнимнідерландськомовним у центральній історичній частині БрюсселюБрюсселя й у шести комунах передмістя Брюсселя — у [[Еттербек]]у, [[Форе]], [[Іксель|Ікселі]], [[Сен-Жіль (Бельгія)|Сен-Жілі]] і [[Схарбек]]у. 1930 року франкомовне населення домінувало вже й в [[Уккел]]і, [[Ватермаль-Буафор]]і, [[Одергем]]і, у [[Волюве-Сен-П'єр]] і [[Волюве-Сен-Ламбер]]. За переписом 1947 року (опублікованим 1954 року) лишетільки в одній комуні з брюссельського передмісття фламандськанідерлндська домінувала над французькою — у [[Евер]]і, але ій там французька мова незабаром стала домінуючою мовоюпанівна.<ref name="HDB" />
Під час [[Перша світова війна|Першої]] і [[Друга світова війна|Другої світових воєн]] німецька окупаційна адміністрація впроваджувала широке використання нідерландської мови, що викликало нарочите невдоволення такою ситуацією з боку франкофонів і антифламандські настрої.<ref name="HDB" />
Нові приїжджі у Брюссель фламандці процес асиміляції продовживсяйшов далі, і перше покоління цих переселенців переходило переважно на виключне користування французькою мовою. В цей час французька мова починає проникати удо передмістя. 8 листопада 1962 року було прийнятозатверджено закон, за яким в країні було проведено мовний кордон, Брюссель став своєрідним двомовним анклавом в межах нідерландомовного Брабанту. 2 серпня 1962 року було прийнятозатверджено закон, що встановлював повну рівність двох мовних груп населення у мовному питанні в роботі місцевих служб у новоствореному Брюссельському двомовному регіоні. З 1963 року вивчання другої мови французької або нідерландської стало обов'язковим з 3 класу школи.<ref name="HDB2" />
У 1985 — 86 роках лишетільки 10,7% учнів були прийняті удо нідерландськомовнунідерландськомовної початковупочаткової школушколи, в той час як удо франкомовнуфранкомовної школушколи — 89,3%.
Загострення проблеми привело до утворення 1995 року в Бельгії трьох автономних регіонів — Фламандського з нідерландською мовою в ролі офіційної, Валлонського з французькою мовою і двомовного Брюссельського столичного регіону. У Брюсселі 85% населення є франкомовнимифранкомовні, кількість фламандськомовного (нідерландомовного) населення більше не падає.
Погіршують положеннястановище нідерландської мови експатріанти, які в більшості своїй переходять на французьку мову спілкування.
== Сучасний стан ==
[[Файл:Nederlandstaligen in Brussels Hoofdstedelijk Gewest op basis van federale verkiezingen 10 juni 2007.PNG|thumb|Оціночні данні щодо використання нідерландської (фламандської) мови населенням у різних виборчих округах Брюссельського столичного регіону, отриманіздобуті опосередковано, виходячи з заповнення виборцями виборчих бюлетенів на федеральних виборах 10 червня 2007 року. ]]
[[Файл:Languages spoken at home in the Brussels Capital Region (2006).svg|left|thumb|Оціночні даннідані щодо використання мов у Брюссельському столичному регіоні у 2006 році.<ref name="rudi3">{{cite web|language=Dutch|url=http://www.brusselsstudies.be/medias/publications/NL_51_BruS13NL.pdf|title=Taalgebruik in Brussel en de plaats van het Nederlands — Enkele recente bevindingen|author=Rudi Janssens|date=2008-01-07|work=Brussels Studies, n°13|accessdate=2009-01-16|deadurl=404}}</ref><br />{{legend|#0084ff|Тільки французька}}{{legend|#11cbd9|Французька і нідерландська}}{{legend|#7700bb|Французька і інша мова, але не нідерландська}}{{legend|#1abb45|Тільки нідерландська}}{{legend|#d00000|Ані французька, ані нідерландська}}. ]]
=== Розповсюдження мов ===
З 1947 року за законом під час перепису населення у опитувальні листи вносити мовні питання заборонено, тому точних даних щодо кількості франкомовного і нідерландомовного населення у Брюсселі немає. Про стан нідерландської мови опосередковано інколи роблять висновок на основі даних про те, на якій мові ведуться документи у системі охорони здоров'я або якою мовою населення робить заяви на отримання автомобільних номерів. За цими даними у 2010 році 7,61% населення у медичних установах користувалося нідерландською мовою.<ref> [http://www.rtl.be/info/belgique/politique/828364/7-6-du-personnel-medical-a-bruxelles-est-neerlandophone 7,6% du personnel médical à Bruxelles est néerlandophone ] на сайті [http://www.rtl.be/info ]. </ref>
За деякими даними, кількість нідерландомовного населення у Брюсселі може сягати 20%.<ref name="Brussels"> Peter Backhaus. Brussels: A Coiffeur But No Kapper. // [http://books.google.be/books?id=Nl0mPajCyxsC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q=Brussels&f=false Linguistic Landscapes: Comparative Study of Urban Multilingualism in Tokyo. ] — Multilingual Matters Ltd, 2007. 168 p. </ref> За іншими данними, отриманними опитуванням 2500 брюссельців, 2006 року 7% населення Брюсселю вдома користувалися нідерландською (фламандською) мовою, 56,8% — французькою, 8,6% — нідерландською і французькою, 11,3 — французькою й іншою, 16,3% — іншою.<ref> [http://www.briobrussel.be/assets/andere%20publicaties/en_51_brus13en.pdf Language use in Brusseland the position of Dutch. Some recent findings. ] // [http://www.brusselsstudies.be/en/brussels-studies-the-e-journal-for-academic-research-on-brussels Brussels sudtes. — issue 13, 2008 January the 7th. ] [http://www.brusselsstudies.be/medias/publications/NL_51_BruS13NL.pdf ] — нідерландською мовою, [http://www.briobrussel.be/assets/andere%20publicaties/fr_51_brus13fr.pdf ] — та сама стаття французькою мовою. </ref>
=== Використання мов у сфері реклами ===
Не зважаючи на те, що наприкінці 1960-х років законодавство зрівняло нідерландську і французьку мови, французька мова і надалі залишалася домінуючою. У 1976 році С. М. Тюлп (''Tulp S. M.'') дослідила рекламні білборди з метою показати як використання мов на них сприяє поступовій франкізації міста. Було досліджено білборди площею 10 м² і більше у Брюсселі і його околицях. Було досліджено 2000 штук. Французька домінувала, 2/3 всіх білбордів були виготовлені з використанням лише французької мови, інші — нідерландомовні, 10% — двомовні. Були на інших мовах і без написів, але мало. Причому спостерігалася тенденція — на півночі, де фламандців більше, більше нідерландськомовних білбордів. Французька домінувала на півдні і, навіть, на фламандській території поза межами міської агломерації, що відокремлює Брюссель від Валлонії. За висновком дослідниці, у просторі реклами немає двомовності і домінує французька. Це спричинює подальшудальшу франкізацію, бо створює враження, що Брюссель — франкомовне місто. Реального білінгвізму у сфері реклами немає.<ref name="Brussels" />
Схожий експеримент було проведено 1992 року (результати опубліковано 1996 року). Було досліджено 700 білбордів на 12,3-кілометровому маршруті від південного сходу до північного заходу Брюсселю, найбільші маршрути, станції і футбольний стадіон. Розмір приблизно 9 м², найменший — 2 м² і вивіски на магазинах. 56,5% — франкомовні, 24,2% — нідерландомовні, 9,7% — англомовні, 7,1% — без надписів, 2,5% — двомовні, причому лише 1,3% всіх білбордів були франко-нідерландські. На півночі більше нідерландомовних. На станціях використання мов одночасне, однак написи нідерландською переважно знизу. На півдні переважають одномовні французькі, на півночі — двомовні. Білборди з французькою нагорі. В центрі Брюсселю вивіски на магазинах — переважно англомовні і франкомовні, нідерландомовних мало.<ref name="Brussels" />
| 