Юродство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Християнські юродиві намагаються наслідувати приклад [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], що терпів глузування та знущання натовпу в [[Єрусалим]]і. Вважається, що це допомагає перемогти [[Гординя|гріх гордині]]. Юродство не зводиться до [[жебрацтво|жебрацтва]] і стихійного виключення особи із [[Суспільство|суспільного життя]]. Сутністю юродства є психологічно загострений [[соціальний протест]] пригнобленої людини, але пом'якшений хворобливою [[Істерія|істеричністю]] і розумовим затьмаренням. Така форма давала змогу юродивим відносно безкарно виражати настрої стихійної непокори і народного уявлення про справедливість через викриття, [[пророцтво]] і відчайдушне підбурення натовпу на безчинства.<ref name="ЮС"></ref>
Парадоксальна природа подвигу юродства Христа ради (уявне божевілля з метою викриття зовнішніх мирських цінностей, приховування власних чеснот і привертання на себе зневаги й образ) визначає традиційний набір мотивів житій юродивих: використання цитат з 1 -го Послання до Коринтян ап. Павла ({{Біблія|1 Кор.|1:25-27}};{{Біблія|1 Кор.|3:18-19|т=3:18-19}}; {{Біблія|1 Кор.|4:10|т=4:10}}) та ін. які служать свого роду виправданням цього подвигу; орієнтація на візант. Житія [[Симеон Емеський|Симеона Емеського]] та [[Андрій Юродивий Константинопільський|Андрія Юродивого]] як на зразки; протиставлення зовнішнього «нахабства» внутрішньому благочестю; Також юродивому притаманні такі риси: не бажає «слави від людей», має дар пророцтва, дотримується аскетизму, носить лахміття, безмовний, нічого не має, крім свого тіла. Схожість преподобних і юродивих: і ті й інші, прагнучи уникнути людський слави за свої чесноти,
== Відомі юродиві ==
|