Ісмаїллинський заповідник: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Jellysquider перейменувала сторінку з Ісмаїллінський заповідник на Ісмаіллінський заповідник
Немає опису редагування
Рядок 12:
 
В заповіднику близько 170 видів хребетних тварин. Фауна річок представлена форелью, мареною (барбус) та ін. Одноклітинні представлені 6-ма видами. Великий гребінчастий тритон, що живе в лісах цієї зони є рідкісним в Азербайджані. Серед рептилій та плазунів поширені 17 видів, серед яких болотні черепахи, Каспійські та Середземноморські черепахи, стрункий полоз, котяча змія та ін. Згідно з попередніми данними, у заповіднику 104 види птахів, які в свою чергу діляться на 13 підвидів. Тут гніздяться такого роду рідкісні птахи як ягнятник (Gypaetus barbatus), беркут (Aquila chrysaetus). До ссавців відносяться бурий ведмідь, вовк, шакал, куниця, борсук, косуля, благородний олень, дикий кабан, Дагестанський зубр та інші. Однак фауна ссавців була недостатньо вивчена. До прикладу, наявна невелика інформація про рукокрилих та комахоїдних гризунів.
Охоронна територія не може не розглядатися як модель лісового ландшафту на південних схилах Великого Кавказького Хребта. Довгий час людське втручання в природне навколишнє середовище мало вплив, як на низовини, так і на високогір'я заповідника. У більшості зонах заказника недоторканні «незаймані» ліси були замінені вторинними лісами, де переважають грабові дерева. Верхня межа лісу була спущена: рослинна структура в підальпійських областях була значно змінена. Мала зона заповідника не дає надії на природну популяцію великих ссавців, але створення заповідника робить це можливим, шляхом зменшення антропогенного навантаження та зупинення подальшої деградації екосистеми.
 
Охоронна територія не може не розглядатися як модель лісового ландшафту на південних схилах Великого Кавказького Хребта. Довгий час людське втручання в природне навколишнє середовище мало вплив, як на низовини, так і на високогір'я заповідника. У більшості зонах заказника недоторканні «незаймані» ліси були замінені вторинними лісами, де переважають грабові дерева. Верхня межа лісу була спущена: рослинна структура в підальпійських областях була значно змінена. Мала зона заповідника не дає надії на природну популяцію великих ссавців, але створення заповідника робить це можливим, шляхом зменшення антропогенного навантаження та зупинення подальшої деградації екосистеми.