Дельвіг Сергій Миколайович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 45:
З 1886 служив в кінному взводі 2-ої резервної артилерійської бригади. [[Підпоручик]], з 1888 - [[поручик]], з 1891 - [[штабс-капітан]], з 1896 - [[капітан]], з 1899 - [[підполковник]] та командир пішої батареї Офіцерської артилерійської школи. В 1903 за відвагу присвоєно звання [[полковник]]а. Учасник [[російсько-японська війна|російсько-японської війни]] (1904-1905). За бойові заслуги під час цієї війни нагороджений орденом Святого Станіслава ІІ ст.з мечами (1905) і [[Георгіївська зброя|Золотою Георгіївською зброєю]] (1908). З 1906 - помічник начальника Офіцерської артилерійської школи. В 1909 за відміну отримав чин [[генерал-майор]]а. З 1909 - командир 24-ої артилерійської бригади. В 1912 нагороджений орденом Святого Володимира ІІІ ст.
З 1914 - в.о. інспектора артилерії 9-го армійського корпусу, на цій посаді вступив на фронт [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. В 1914 нагороджений орденом Святого Георгія ІV ст. З січня 1915 р. [[генерал-лейтенант]] та інспектор артилерії 9-го армійського корпусу. Командував артилерією під час облоги австрійської фортеці в [[Перемишльська фортеця|Перемишлі]], після взяття якої, з 19 квітня 1915 р. її комендант. З червня 1915 року - в розпорядженні головнокомандувача Південно-Західним фронтом. З 20 жовтня 1915 р. — командир 40-го армійського корпусу. З квітня 1916 - інспектор артилерії армій Південно-Західного фронту, успішно керував артилерією під час наступу військ фронту (т.зв.[[Брусиловський прорив|Брусиловського прориву]]). З весни 1917 - в відставці. На момент завершення військової служби був нагороджений всіма російськими орденами до ордена [[Орден Білого Орла (Російська імперія)|Білого Орла]] з мечами включно.
=== На службі Україні ===
| |||