Сорок Севастійських мучеників: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
народне святкування
Немає опису редагування
Рядок 32:
== Мучеництво ==
 
Воїни були родом з [[Каппадокія|Каппадокії]] (нині на території Туреччини) у складі римського[[рим]]ського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою [[озеро]]. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя.
 
На ранок один з воїнів не витримав, але як тільки забіг до лазні, то відразу помер. Однак мучеників все-таки стало сорок. Один тюремний [[сторож]] Аглай побачив [[видіння]], як [[ангел]]и несли 39 прегарних вінків для мучеників. Тоді він обратився до Христа і, знявши одежу, пішов на [[лід]]. Мучителі, що прийшли згодом, побачили, що воїни-християни нетільки не замерзли, але й навіть відігрілись. Тоді мучителі молотами[[молот]]ами перебили їм [[Гомілка|гомілки]] і вкинули в [[вогонь]], а обвугленні кістки [[мученик]]ів скинули в річку. Але частину святих мощей християнам потайки вдалося зберегти.
 
== Імена ==
Рядок 82:
* Аглай
}}
Римський [[мартиролог]] подає список севастійських мучеників з незначними відмінностями у написанні імен.<ref>Santi Quaranta Martiri di Sebaste [http://www.santiebeati.it/dettaglio/92258]</ref>
 
Пам'ять 40 мучеників відноситься до кола найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість [[Великий Піст|Великого Посту]] і звершується [[Літургія передосвячених дарів]].
Рядок 89:
[[Воропай Олексій Іванович|Олекса Воропай]] писав, що за народними віруваннями «на Сорок Святих сорока іменинниця». Це пов'язано з [[народна етимологія|народною етимологію]], подібністю звучання слова [[сорока|сороки]] і числа [[40 (число)|сорок]]. У цей день ніби «сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків».<ref name="Воропай">[http://www.ukrlegenda.org/zvychai_nashoho_narodu/sorok_svjatyh.php ''Олекса Воропай''. Звичаї нашого народу]</ref> Уважалось, що тоді ж із вирію прилітає сорок [[Жайворонок|жайворонків]].
 
У день сорока Святих Мучеників «господині тоді печуть сорок кренделів з медом[[мед]]ом у формі птичок і роздають їх дітям». А "на [[Переяславський повіт|Переяславщині]] в цей день дівчата варили сорок [[Вареники|вареників]] із сиром і частували хлопців&nbsp;— «щоб мороз [[Любисток лікарський|любисток]] не побив».<ref name="Воропай"></ref>
 
У деяких регіонах у ці дні закликають весну обрядовими піснями&nbsp;— [[Веснянки|веснянками]]. Ці пісні зберегли архаїку, а іноді й імена давніх слов'янських язичницьких богів. Наприклад, у пісні, яку записали у [[Волинська область|Волинській області]] 1965 року, згадується про [[Даждьбог|Дажбога]], який посилає [[Соловейко|солов'я]] на землю: