Жан Батіст Люллі: відмінності між версіями

Творчість Люллі розвивалася переважно в тих жанрах і формах, які склалися і культивувалися при дворі «Короля-сонця». В перші десятиліття своєї служби (1650-60 рр.) Люллі писав інструментальну музику (сюїти і дивертисменти для струнних інструментів, окремі п'єси і марші для духових тощо), духовні твори, музику до балетних спектаклів («Хворий Амур, Альсидіана, Народження Венери» і ін.). Також у якості [[капельмейстер]]а двору Жан Батіст писав [[військова музика|марші]] для гвардії Версалю, найвідомішим з котрих є ''Marche des mousquetaires''. Постійно беручи участь в придворних балетах як автор музики, постановник, актор і танцюрист, Люллі освоїв традиції французького танцю, його ритмоінтонаційні і сценічні особливості. Співпраця з [[Мольєр|Ж. Б. Мольєром]] допомогла композиторові увійти до світу французького театру, відчути національну своєрідність сценічної мови, акторської гри. Люллі пише музику до п'єс Мольєра («Одруження з примусу, Принцеса Еліди, Сіцілія, Любов-цілителька» і ін.), виконує ролі Пурсоньяка в комедії «Пан де Пурсоньяк» і Муфті в «Міщанин-шляхтич».