Комарники: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Церкви |
|||
Рядок 42:
== З історії ==
Початки історії села досить давні. Першу письмову згадку, яка дійшла до нас з [[1493]] р., аж ніяк не можна вважати офіційною датою заснування села. Воно набагато старше і для такого твердження є вагомі аргументи. Передісторичні кургани, що були відкриті тут археологами, знайдені знаряддя праці, римські монети, камінь із старовинним написом з урочища Чертіж та 12 бронзових мечів, що відносяться до 1200–1000 рр. до н.е., свідчать про те, що терени Комарників були притулком для людей ще в давнину.
В 1506 році король Олександр привілеєм, виданим у Любліні, віддає землі шляхтичам Сашкові і Гадурові Комарницьким, Васконові Турянському і Дунці Височанському - спадкоємцям сіл Комарники, Тур'є і Висоцьке<ref>Янкович-Височанський М.''' '''[http://turka.at.ua/publ/6-1-0-601 Драго-Саси. "Повага і честь-важливий поступ на шляху відродження української нації"] // Турка - перлина Карпат</ref>.▼
За часів короля Зигмунда I Старого Думка Височанський подарував одному із своїх синів [[Верхнє Висоцьке]], другому – Kомарники, а третьому – [[Матків|Mатків]] з [[Івашківці (Турківський район)|Івашківцями]]. Парох Комарників [[Саламон Щасний|Щасний Саламон]] твердив, що ще в [[1880]] році бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.
Рядок 50 ⟶ 48:
Комарницькі мали придомки: Тадорович, Федькович, Яцькович, Онофрикович, Дудич, Лико, Михалкович, Петрашович, Ванчович та ін<ref>Там само.</ref>.
▲В 1506 році король Олександр привілеєм, виданим у Любліні, віддає землі шляхтичам Сашкові і Гадурові Комарницьким, Васконові Турянському і Дунці Височанському - спадкоємцям сіл Комарники, Тур'є і Висоцьке<ref>
У “Словнику географічному Королівства Польського та інших слов’янських країв” за 1880 р. зафіксовано сім найбільших на той час хуторів: Зворець, Дівчий, Буковинка, Ровінь, Закичера, Лазок, Ясінь. Серед менших названо Ботивський потік, Береговець, Яцькова, Копчин<ref>[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IV/299 Komarniki] // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. XIV , Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. - S. 299-300.</ref>.
| |||