Клас 125cc: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sachkot (обговорення | внесок) |
Sachkot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
}}
'''Клас 125cc''' — колишній формат змагань на [[мотоцикл]]ах у чемпіонаті світу з [[шосейно-кільцеві мотоперегони|шосейно-кільцевих мотоперегонів]] [[MotoGP]]. Назва класу вказує на максимальний дозволений робочий об'єм двигунів мотоциклів, який був обмежений 125 см³. Був присутній у чемпіонаті починаючи з дебютного [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1949|сезону 1949 року]]. У [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 2012|сезоні 2012]] був замінений класом [[Moto3]]<ref name="norm">{{cite news|url=http://www.motorcyclenews.com/MCN/sport/sportresults/MotoGP/2010/June/jun0110-moto3-to-replace-125-gp-class/|language=англ.|title=Moto3 to replace 125 GP class|publisher =motorcyclenews.com| date=18.03.2015}}</ref>.
== Технічні особливості ==
Рядок 37:
Мінімальний вік гонщиків був встановлена на рівні 15 років, тоді як максимальний був обмежений 28 роками (25 років для пілотів, які брали участь у гонках по [[вайлд-кард]] та для спортсменів, які брали участь у гонці вперше).
== Історія ==
=== Витоки ===
У гоночному світі клас 125cc отримав визнання лише після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. До того часу в «ультралегкій» (за термінологією тих років) категорії панували 175-кубові мотоцикли, а «вісьмушки» вважалися чимось на зразок велосипеда з двигуном. Повністю перевернув ставлення до цього класу один мотоцикл: [[DKW RT125]] 1939 року. Незабаром після війни ця модель стала об'єктом масового копіювання і затвердила «вісьмушки» в якості найпопулярніших легких мотоциклів.
=== MotoGP ===
Перший чемпіонат світу з [[Шосейно-кільцеві мотоперегони|шосейно-кільцевих мотоперегонів]] [[MotoGP|серії Гран-Прі]] відбувся у [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1949|1949]] році. Змагання у ньому відбувались у п'яти класах: 125cc, [[Клас 250cc|250cc]], [[Клас 350cc|350cc]] і [[Клас 500cc|500cc]], а також мотоцикли з колясками 600cc. Найдовше протримався саме 125cc — змагання у ньому тривали 62 сезони; деякі класи відійшли в небуття (350cc та гонки з колясками), інші були замінені раніше (250cc на [[Moto2]], 500cc на [[MotoGP (клас)|MotoGP]]).
Перші десять років у класі 125сс безроздільно панували мотоцикли з [[Чотиритактний двигун|4-тактними двигунами]]. Кращим серед них був італійський [[Mondial (виробник мотоциклів)|Mondial]]. Двигун конструкції Альфредо Друзіані відрізнявся досить хитромудрим приводом двох верхніх розподільчих валів: вертикальний вал, що проходив за циліндром та «гітара» з п'яти шестерень в голівці. Ще однією цікавою особливістю силового агрегату був цілісний монолітний картер, який відкривав доступ до зчеплення і [[Коробка передач|коробки перемикання передач]] через спеціальні отвори. Рання версія розвивала максимальну потужність 12 [[к.с.]] при 9 000 [[об/хв]], розганяючи мотоцикл масою 85 кг до швидкості у 130 км/год — цього виявилося достатньо для того, щоб гонщики на Mondial виграли всі етапи світової першості [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1949|1949]], [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1950|1950]] і [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1951|1951]] років.
Загалом історія класу 125cc — це битва насамперед італійських і японських мотоциклів. Лише зрідка в цю суперечку вривалися іспанські та німецькі виробники, а з останніх найуспішнішим був [[NSU Rennfox]] — переможець чемпіонатів [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1953|1953]] і [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1954|1954]] років. Одноциліндровий чотиритактний двигун з двома верхніми розподільчими валами розвивав потужність (в пізній версії) 18 к.с. при 11 500 об/хв, що дозволяло розганятися вже до 170 км/год. Ця модель буда насичені інноваційними рішеннями: батарейне запалювання, шестиступінчаста коробка передач, обтічник. Цікаво, що хребтова рама з штампованих елементів по конструкції була майже такою ж, як на серійних [[NSU Fox]].
На рівних з [[Mondial (виробник мотоциклів)|Mondial]] і [[NSU Motorenwerke|NSU]] за титул в 125-кубовому класі в 50-і роки боролася ще одна італійська марка — [[MV Agusta]]. Одноциліндровий двигун конструкції П'єро Ремора відрізнявся приводом двох верхніх розподільчих валів «гітарою» циліндричних шестерень. Версія 1952, що розвивала 15 к.с. при 10 800 об/хв, привела англійця [[Сесіл Сендфорд|Сесіла Сендфорда]] до перемоги в чемпіонаті світу. А в [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1958|1958]], [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1959|1959]] і [[Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 1960|1960]] роках MV Agusta виграла чемпіонати світу у всіх одиночних категоріях чемпіонату.
== Цікаві факти ==
| |||