Чучупак Олекса Степанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 3:
 
== Біографічні відомості ==
[[Батьки]] — Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах — Чучупака) мали 5 синів: [[Чучупак Петро Степанович|Петра]], Ореста, [[Чучупак Василь Степанович|Василя]], Олексу та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськми отаманами. Орест загинув на Першій світовій війні 1915 р. під Краковом. Дем'ян (5. 10. 1902 р. - 1992 р. Рівне)- козак полку гайдамаків Холодного Яру.
 
ЧучупакОлекса (ЧучупакаОлексій) Олекса Степанович, Чучупак (Чучупака) народився після 1894 року в с. [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]] Чигиринського повіту Київської губернії.
 
Молодший брат [[Петро Чучупак|Петра]] і .
 
Після закінчення школи, Олекса працював вчителем в с. [[Рацеве|Рацевому]] на Чигиринщині.
Рядок 37:
 
Одним з етапів спецоперації стала, так звана, «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, які здадуться добровільно.
Перехід відбувся в с. Жаботин 4-го (в інших документах 7-го) серпня 1921 року. Окрім Олекси ЧучупакиЧучупака, піддалися на «амністію»: Іван Петренко, отамани [[Іван Деркач]], Василенко, [[Семен Чучупака]], Товкаченко (Товкач), Темний, Литвиненко, Пинченко і ще більш 20 отаманів і 76 чоловік охорони, зокрема Пономаренко, Віслоух, Бих і Литвиненко. Після цього «амністовані» отамани звернулися з листом до Хмари, Загороднього, Залізняка та інших із закликом до припинення боротьби та переходу на бік Радянської влади.
 
Більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувались це зробити аж до листопаду, коли вже заходились ліквідовувати не тільки отаманів, а й увесь повстанський, «підозрілий» і співчутливий елемент у районі Холодного Яру.