Авраменко Олеся Олександрівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Додана інформація в біографію
м додані 2 зовн. посилання
Рядок 19:
Народилася 25 жовтня 1959 року в Запоріжжі. Батько – український письменник [[:ru: Авраменко, Александр Иванович|Авраменко Олександр Іванович]](1934–1974). Мати – філолог, педагог, перекладач Ромашко Єлизавета Костянтинівна (1934). У 1970 році разом з батьками переїхала до Києва. В 1982 році закінчила факультет історії і теорії мистецтва Київського державного художнього інституту. <ref name="lit8"/> Педагоги – [[:ru: Белецкий, Платон Александрович|П. Білецький]], [[:uk: Владич Леонід Володимирович |Л. Владич]], А. Заварова, [[:ru: Миляева, Лада Семёновна|Л. Міляєва]], Л. Сак. З 1982 по 1983 – мистецтвознавець Республіканського Будинку моделей трикотажних виробів. <ref>Марусенко П. Олеся Авраменко (інтерв’ю перед ювілеєм) // Fineart. – 2010. – № 7–8. – С.28–33.</ref> З 1988 року – член Національної спілки художників України. В 1993 захистила кандидатську дисертацію [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C.%3EU%3D%D0%A9157$%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20 «Українська дитяча книга 1970-1990-х років: основні тенденції розвитку ілюстрації»] й здобула звання кандидата мистецтвознавства.<ref name="lit9" /> З 1996 по 1997 – автор, ведуча, редактор і режисер циклу телевізійних сюжетів авторської програми «Знаки творчості. Олеся Авраменко представляє», яка склалася з тридцяти восьми передач (Межрегіональна асоціація теле- та радіомовлення творче об’єднання «НАРТ»). З 2000 по 2003 рік – власний кореспондент і консультант з питань культури та мистецтва журнала «Президент» і газети «Президентський вісник».
 
З 1983 по 2004 роки працювала в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної Академії наук України. <ref name="lit9">Авраменко Олеся Олександрівна // Енциклопедія сучасної України. 2002. – С. 82.</ref> З 2004 року по сьогодні – завідуюча відділом візуальних практик в [[Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України|Інституті проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України]]<ref>[http://www.mari.kiev.ua/Avramenko.htm Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України]</ref>. 2009 року Вища атестаційна комісія присвоїла звання [[Науковий працівник|старшого наукового співробітника]].<ref name="lit10" />. З 2010 – заслужений діяч мистецтв України. У 2008 стала лауреатом премії [http://konshu.org/ru/ Київської організації Національної спілки художників України] «Мистець» ім. Платона Білецького. У 2011 нагороджена Відзнакою Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури». У 2012 – Срібною медаллю Національної Академії мистецтв України за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і творчі досягнення. У 2012 книга Олесі Авраменко «Терези долі Віктора Зарецького» визнана «ВиданняВиданням року» в рамках Всеукраїнської акції [http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/8287.html «Музейна подія року – 2011»]. У 2013 отримала Почесну відзнаку «Трудова слава» Міжнародної Академії рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна».
 
 
Олеся Авраменко досліджує типологію формування, розвитку й функціонування українського образотворчого та актуального мистецтва другої половини ХХ – початку ХХ1 століття, а також моделює й організує ряд сучасних художніх процесів та явищ в Україні. Творча співпраця з провідними українськими художниками – С. Адамовичем, [[:uk: Гуйда Михайло Євгенович|М. Гуйдою]], [[:ru: Зарецкий, Виктор Иванович| В. Зарецьким]], [[:ru: Кущ, Анатолий Васильевич|А. Кущем]], [[:uk:Івахненко Олександр Андрійович| О. Івахненком]], [[:ru: Ильенко, Юрий Герасимович| Ю. Іллєнком]], [[:ru: Криволап, Анатолий Дмитриевич| А. Криволапом]], Є. Прокоповим, [[:ru: Сидоренко, Виктор Дмитриевич|В. Сидоренком]], [[:uk: Стороженко Микола Андрійович | М. Стороженком]], Т. Сільваші, [[:ru: Якутович, Георгий Вячеславович|Г. Якутовичем]] та ін. втілилося у численних публікаціях з питань образотворчого та актуального мистецтва й художнього життя України ХХ-ХХ1 століть.
 
Олеся Авраменко живе і працює в Києві. Донька – Бєльська Єлизавета Володимирівна (1987) – випускниця [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури]] (2009), арт-директор [http://m17.kiev.ua/ Центра сучасного мистецтва М17].
Творча співпраця з провідними українськими художниками – С. Адамовичем, [[:uk: Гуйда Михайло Євгенович|М. Гуйдою]], [[:ru: Зарецкий, Виктор Иванович| В. Зарецьким]], [[:ru: Кущ, Анатолий Васильевич|А. Кущем]], [[:uk:Івахненко Олександр Андрійович| О. Івахненком]], [[:ru: Ильенко, Юрий Герасимович| Ю. Іллєнком]], [[:ru: Криволап, Анатолий Дмитриевич| А. Криволапом]], Є. Прокоповим, [[:ru: Сидоренко, Виктор Дмитриевич|В. Сидоренком]], [[:uk: Стороженко Микола Андрійович | М. Стороженком]], Т. Сільваші, [[:ru: Якутович, Георгий Вячеславович|Г. Якутовичем]] та ін. втілилося у численних публікаціях з питань образотворчого та актуального мистецтва й художнього життя України ХХ-ХХ1 століть.
 
Олеся Авраменко живе і працює в Києві.
 
Донька – Бєльська Єлизавета Володимирівна (1987) – випускниця [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури]] (2009), арт-директор [http://m17.kiev.ua/ Центра сучасного мистецтва М17].
 
== Бібліографія. Вибрані твори ==