Муай тай: відмінності між версіями

Для нанесеннязавдання ударів, як для захисту, так і для нападу, в тайському боксі використовують [[клінч]]. У своїй оригінальній формі муай тай використовувались дев'ять ударних поверхонь людського тіла — голова, кулаки, лікті, коліна і ног; така форма боксу відома як ''на-ва арвуд''. Згодом, в сучасному муай таї (як в любительському, так і в професійному) [[Удар головою|удари головою]] були заборонені.

Муай тай часто є бійцівським стилем виснаження, коли суперники обмінюються ударами один з одним. Це характерно для Таїланду з його прихильниками традицій, і досі є популярною формою поєдинку в сучасних спортивних боях. З успіхом муай тай в [[змішані бойові мистецтва|змішаних бойових мистецтвах]], стиль став де-факто стилем для починаючих свою кар'єру в [[MMA]]. Як наслідок, стиль розвинувся і включив техніку значно потужніших ударів руками з західного боксу і тайський стиль обміну «удар за удар» більше не підходить. Коли бійці муай тай змагаються з бійцями інших стилів (і якщо правила це дозволяють), вони майже завжди роблять акцент на техніках нанесеннязавдання ударів ліктями («сок») та колінами («као») для досягнення переваги в бою. Всі техніки муай тай формально діляться на дві групи: «мае май», або першочергові, і «лук май», або другорядні. Майже всі техніки в муай тай використовують рух усього тіла, поворот стегна при кожному ударі ногою, удар кулаком і блок. Обертання стегон в муай тай та інтенсивне зосередження на «серединних м'язах» (таких як м'язи живота і навколишні) є тою характерною ознакою, що ставить муай тай окремо від інших стилів бойових єдиноборств.