Аварський каганат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
|||
Рядок 8:
Аварський [[князь]] [[Сародіус]] виступав на дипломатичних переговорах, як посередник між псевдо-аварськими кочовиками на чолі з каганом [[Кандік]]ом та візантійським імператором [[Юстиніан I|Юстиніаном I]] в 557 році. Дипломатична допомога Сародіуса сприяла тому, що привела до угоди між тюркам та імператором [[Маврикій (візантійський імператор)|Маврикієм]] у [[598]] році, щоб підтримати правителя [[Санділ]]а.
З [[570-ті|70-х]] років [[6 століття|6 сторіччя]] авари почали систематичні вторгнення у Візантію, завдали їй ряд поразок та змусили платити данину, яка після спустошливого набігу на [[Далмація|Далмацію]] та [[Іллірія|Іллірію]] в [[583]] році досягла 120 тисяч солідів (за Феофаном). У [[587]] році Баян спустошив [[Мезія|Мезію]], зруйнував [[Доростол]] (Силистрія), [[Сінгідун]] (на Дунаї), [[Маркіанополь]] (на західному узбережжі Чорного моря). Значні вторгнення аварів на Балкани відбувалися в [[592]], [[598]] та в наступні роки. У цей період до складу Аварської держави входила територія Закарпатської області.
Сародіус виступав на дипломатичних переговорах як посередник між псевдо-аварськими кочовиками на чолі з каганом Кандіком та візантійським імператором Юстиніаном I 557 року, а потім знову між ними та Юстином II 569 року. Історичні свідчення вказують, що Сародіус насправді був із [[Ефталіти|ефталітів]] (народність Персії) і, мабуть, не мав права використовувати назву аварського кагана.
| |||