Гімн України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: зачаст вжив
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
ст доп
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 28:
 
== Історія ==
Створення українського [[гімн]]у бере початок з [[осінь|осені]] [[1862]] року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, [[етнограф]]а, [[фольклорист]]а та [[поет]]а, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався [[Стефан Душан|корольцар Душан]] і в приспіві були слова ''«срце бије и крв лије за своју слободу»'' (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).<ref>[http://snp-miletic.narod.ru/knjiga/3.html Светозар Милетић. Србска песма]</ref> Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.<ref>[http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf Іван Ющук. Іван Франко і національно-визвольна боротьба сербів у 70-их роках XIX&nbsp;ст.]</ref> Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії.
 
Поширення цього вірша серед [[Українофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
Рядок 34:
[[Файл:Ukrainian national anthem 1916.ogg|thumb|Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна». Виконує Михайло Зазуляк. Студія Columbia (США) 1916 рік]]
 
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], №&nbsp;4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, [[Вербицький Михайло|отець Михайло]] (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у [[1863]], з нотами&nbsp;— в [[1865]]. ЯкУ державний[[1917]]–[[1920]] гімнроках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[1917УНР]] рокута [[ЗУНР]]. Так, зокрема, "Ще не вмерла Україна" Чубинського&Вербицького наряду з "Вічним революціонером" Франка&Лисенка, у виконанні хору [[Стеценко Кирило Григорович|Стеценка]], лунали під час проголошення [[Акт Злуки|Акту Злуки].
 
У [[1917]]–[[1920]] роках «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни{{fact}}.
 
[[1939]] року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном [[Карпатська Україна|Карпатської України]].