Мережа далекого космічного зв'язку НАСА: відмінності між версіями

'''Мережа далекого космічного зв'язку НАСА''' ({{lang-en|Deep Space Network, DSN}})  — міжнародна мережа [[радіотелескоп]]ів і засобів зв'язку, що використовуються як для [[Радіоастрономія|радіоастрономічного]] дослідження [[Сонячна система|Сонячної системи]] і [[Всесвіт|Всесвіту]]у, так і для управління міжпланетними [[Космічний апарат|космічними апаратами]]. DSN є частиною [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторії реактивного руху]] [[НАСА]]. Аналогами цієї мережі можна назвати {{iw|ESTRACK|мережа ESTRACK|en|ESTRACK}} [[Європейський центр управління космічними польотами|Європейського центру управління космічними польотами]] ([[Європейське космічне агентство|ЄКА]]), [[Східний центр далекого космічного зв'язку]] в Росії, а також {{iw|Китайський центр далекого космічного зв'язку|китайський||Chinese Deep Space Network}} і {{iw|Індійський центр далекого космічного зв'язку|індійський||Indian Deep Space Network}} центри далекого космічного зв'язку.

[[Файл:DSNview.png|thumb|300px|left|Розташування основних антен DSN, вид з [[Північний полюс|північного полюса]]. Будь-який {{comment | КА | Космічний апарат}} на відстані більше 30 000  км від поверхні Землі знаходиться в полі зору як мінімум одного з комплексів DSN.]]

Супровід апарату в [[Міжпланетний простір|міжпланетному просторі]] відрізняється від супроводу на [[Низька опорна орбіта|навколоземній орбіті]]. Міжпланетний космічний апарат під час більшої частини своєї місії має прямий контакт з центрами управління на земній поверхні, і для зв'язку з апаратом досить невеликої кількості наземних станцій з широким охопленням. Мережа НАСА використовує лише три основних комплекси, але в них встановлені дуже великі антени, надпотужні передавачі і надчутливі приймачі.

Кордон міжпланетного простору визначається двома різними способами. При першому апарат знаходиться досить далеко від Землі і має потрапляти в поле зору одного з комплексів. Така дистанція становить приблизно 20 -&nbsp;— 30 тисяч км від Землі. Цей метод використовували в перші роки після створення DSN і в рамках [[Космічна програма «Аполлон»|програми Аполлон]]<ref>{{cite web|url=http://ipnpr.jpl.nasa.gov/progress_report2/42-28/28A.PDF|title=DSN Functions and Facilities|author=Renzetti, N.A.|date=05.1975|archiveurl=http://www.webcitation.org/6FKlGIkQ8|archivedate=2013-03-23}}</ref>. Другий спосіб більш сучасний, він використовується [[Міжнародний союз електрозв'язку|Міжнародним союзом електрозв'язку]], який визначає різні смуги частот для глибокого космосу і поблизу Землі. Відповідно до його визначення, далекий космічний простір починається на відстані 2 &nbsp;млн км від поверхні Землі<ref>{{cite web|url=http://deepspace.jpl.nasa.gov/dsndocs/810-005/201/201B.pdf|title=201, Rev. B: Frequency and Channel Assignments|date=15.12.2009|archiveurl=http://www.webcitation.org/6FKlGmEuv|archivedate=2013-03-23}}</ref>. Зокрема, це означає, що відстань до Місяця і [[Точки Лагранжа|точок Лагранжа]] L₁ и L₂ системи Земля -&nbsp;— ​​Сонце вважається ближнім космосом і на ньому не можна використовувати частоти глибокого космосу.

== Історія ==

Попередником DSN можна назвати мережу мобільних станцій спостереження, розгорнутих у січні 1958 року Лабораторією реактивного руху по замовленню [[Армія США|армії США]] в [[Каліфорнія|Каліфорнії]], [[Нігерія|Нігерії]] і [[Сінгапур]]і для супроводу першого американського [[Штучний супутник Землі|супутника]] [[Експлорер-1]].<ref>[http://history.nasa.gov/SP-4227/Uplink-Downlink.pdf ''Uplink-Downlink: A History of the Deep Space Network, 1957—19971957–1997'' (NASA SP-2001-4227)], page 5</ref> При цьому НАСА була офіційно заснована в жовтні 1958 року для об'єднання розрізнених космічних програм армії і [[Військово-повітряні сили США|ВВС]] США під початком однієї цивільної організації.<ref name="act1">{{Cite web|url=http://www.nasa.gov/offices/ogc/about/space_act1.html|title=The National Aeronautics and Space Act|accessdate=November 9, 2007|publisher=NASA|year=2005|author=NASA|archiveurl=http://www.webcitation.org/6FKlHJ46X|archivedate=2013-03-23}}</ref>

3 грудня 1958 Лабораторія реактивного руху, яка відноситься до армії США, була передана НАСА і призначена на розробку програм дослідження [[Місяць|Місяця]] і планет. Незабаром після цього НАСА розробила концепцію мережі далекого космічного зв'язку, що являє собою незалежну систему, обслуговуючу всі міжпланетні апарати, що дозволяє не створювати нову систему зв'язку для кожного космічного проекту. Дослідження і розробки в цій області також були передані під відомство DSN; таким чином, ця організація стала світовим лідером серед виробників малошумних приймачів, великих параболічних антен, систем супроводу і управління, а також систем цифрової обробки сигналів і космічної навігації.