Дмитар Звонимир: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Дмитар Звонимир''' (хорв. ''Dmitar Zvonimir''; дата народження невідома — 20 квітня 1089) — хо... |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Дмитар Звонимир''' (хорв. ''Dmitar Zvonimir''; дата народження невідома — 20 квітня 1089) — хорватський [[король]] (1075(6)–1089), вважається одним із найуспішніших монархів Хорватії. Після його смерті [[Хорватія]] дуже скоро перестала існувати як самостійна держава.
== Життєпис ==
Про походження Звонимира майже нічого не відомо. Наімовірніше, він був нащадком короля Святослава Суроня, відтак родич короля [[Петр Крешимир IV|Петра Крешимира IV]]. Утім, деякі історики вважають, що він не належав до династії
У історичних джерелах Звонимир вперше згадується 1070 року як бан і співправитель (разом із Петром Крешимиром IV) хорватських земель. Інші джерела вказують, що він володів [[Славонія|Славонією]], яку отримав від мадярських [[Арпади|Арпадовичів]] – дружина Звонимира Єлена Красива була дочкою угорського короля [[Бела I|Бели I]] і сестрою
Задля об'єднання хорватських земель Петр Крешимир 1070 року визнав Звонимира співправителем і престолонаслідником <ref>Stjepan Antoljak: ''Pregled hrvatske povijesti'', Laus-Orbis, Split, 1994., str. 49</ref>.
Рядок 10:
Після захоплення у полон норманами 1074 року Петра Крешимира Звонимир стає до престолу Хорватії.
[[1075]] чи [[1076]] року [[Папа Римський|римський папа]] [[Григорій VII]] вислав до [[Хорватія|Хорватії]] своїх
Варто зазначити, що приблизно в той самий час папа Григорій коронував на руський престол і [[Ярополк Ізяславович|Ярополка]].
У Дмитра Звонимира і Єлени був син Радован і дочка Клавдія.
== Легенда про смерть ==
За легендою короля Звонимира вбили васали, які не бажали йти звільняти [[Єрусалим]] від турків-сельджуків. Це сталося [[20 квітня]] [[1089]] року. За це зрадництво хорватська земля буцімто була 900 років проклята. Але чимало істориків вважає, що король помер природною смертю <ref>Josip Bratulić, "Legenda o kralju Zvonimiru", u: ''Zvonimir, kralj hrvatski'', Zagreb 1997, str. 235.</ref>.
== Джерела ==
|