Ольшаниця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dolenga (обговорення | внесок) |
м Нім. була. нац., replaced: фашист → нацист (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 54:
1590 р. Король польський [[Сигізмунд III|Жигимонт Ваза]] на клопотання гетьмана великого коронного
[[Ян Замойський|Івана Замойського]] надав Ольшаницю Гетьманові Війська Запорозького [[Криштоф Косинський|Криштофові Косинському]]. Князі Острозькі вважали це селише своїм і тому між ними та Військом Запорозьким виникло збройне протистояння, яке закінчилося 1593 р. поразкою Війська Запорозького й загибеллю [[Криштоф Косинський|Криштофа Косинського]]. 1620 р. Ольшаниця перейшла від Острозьких у власність [[Владислав Домінік Заславський-Острозький|Володислава Заславського]] <ref
Протягом 1648 - 1674 рр. Ольшаниця входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. Між 1650 та 1653 рр. вона стала сотенним містечком і була ним до 1674 р. Ольшаницьким сотником був Клим Андрієнко <ref
За даними початку 1654 р. в Ольшаниці жили 171 особа козацького стану та 121 особа міщанського стану. Містечко було обнесено двома стоячими острогами, один з яких мав 2 проїзні вежі з ворітьми та одну вежу глуху, а другий - одну проїзну вежу з ворітьми. У містечку була 1 залізна пищаль у станку на колесах поміром у 2 гривні та 6 залізних гаківниць поміром у пів-гривні. У містечку була соборна церква Образу Нерукотворного Спаса і церква святого Архістратига Михаїла <ref
Після 1674 р. Ольшаниця увійшла до складу [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]], а Ольшаницьку сотню було скасовано <ref
Церковні книги свідчать, що в 1680 році був споруджений храм з вільхового дерева Святої Трійці. А 1740 його перебудували з дубового лісу і дали ім'я архістратига Михаїла. Залишилась і Преображенська церква.
Рядок 74:
== Радянські часи ==
Ольшаниця - село, центр сільської Ради, залізнична станція. Розташована за 12 км на схід від районного центру. Населення - 3912 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бушеве.
В Ольшаниці знаходиться центральна садиба колгоспу ім. А. О. Жданова, за яким закріплено 4227,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.- 3563,2 га орної землі. В селі є асфальтний і цегельний заводи, гранітний кар'єр.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, 15 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
Село має середню школу, клуб, бібліотеку; лікарню, амбулаторію. З 1960 року виходить багатотиражна газета «Колгоспні вісті». - 1527 року під Ольшаницею гетьман К. Острозький розбив татар і звільнив понад 10 тис. полонених, яких завойовники у гнали, у рабство.
Під час революції 1905-1907 pp. селяни Ольшаниці виступили проти поміщиків, їх боротьбу очолив селянський комітет, створений у жовтні 1905 року. До складу його входили І. Я. Павличенко, Л. Б. Кириченко та інші. Керував комітетом член РСДРП В. С. Довгалевський. Комітет став центром селянського руху чотирьох повітів: Васильківського, Канівського, Київського, Таращанського. Щоб придушити революційний виступ селян, до Ольшаниці було введено війська. В роки німецької окупації 1918 року жителі села приєдналися до Таращанського повстання.
В період тимчасової
Його ім'я присвоєно піонерській дружині середньої школи, в якій він учився. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти гітлерівських загарбників, 200 жителів села нагороджено орденами й медалями. Поблизу села знайдено скарб римських монет (II ст. н. е.). виявлено залишки двох поселень черняхівської культури , поселення та горо дища часів Київської Русі. Залишки слов'янського городища (VI-IX ст.) та періоду Київської Русі виявлено
| |||