Діаспора: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 2:
{{otheruses|Діаспора (значення)}}
 
'''Діа́спора''' ({{lang-el|διασπορά}} — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу [[Релігія|релігійна]] ([[Конфесія|конфесійна]]) та мовно-культурна [[спільнота]] або [[сукупність]] [[Індивід (людина)|індивидів]], які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з [[Давньогрецька мова|давньогрецької]], але змістовно — з [[Євреї|іудейської]] традиції (мається на увазі розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкоширокого вжитку в 19 столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь які [[національні меншини]].
 
== Етимологія ==
Первісно в [[Новий Заповіт|НовомНовому Заповіті]] та у [[Євреї|евреїв]], що розмовляли [[Грецька мова|грецькою]], «діаспорою» звалася сукупність євреїв, що з часів Вавилонського полону в [[4 ст. до н.е.]] були розсіяні поза межами [[Палестина|Палестини]] серед [[Язичники|язичницьких]] племен та народів — в [[Стародавній Єгипет|Єгипті]] та [[Мала Азія|Малій Азії]]. Тенденція існування компактимикомпактними громадами посилилась після [[Стародавній Рим|римської]] навали і знищення держав [[Юдея]] та [[Ізраїль]] (1-ша та 2-а «Юдейські війни») та примусового розселення євреїв по території Римської імперії, починаючі з [[1 ст.]] [[Наша ера|нашої ери]]. З цього ж часу цю назву євреї-християни почали перенесити на єдиновірців, що мешкали поза межами церковних громад.
 
В [[Нова історія|Новий час]] ця назва використовувалася гернгутерами ([[Гуситський рух|гуситами]] — послідовниками Моравської церкви), котрі звали так усіх братів, що мешкали поза межами секти. В XIX віці назву Діаспора почали використовувати [[католики]] для позначення католицькікатолицьких громадигромад в іновірних країнах.
 
== Поняття діаспора в Україні ==
[[Українська діаспора|''Див. основну статтю:'' '''Українська діаспора''']]
 
В Україні термін «діаспора» інколи трактується неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світовісвіту; в інших — лише дисперсні (розпорошені) їх частини, що не становлять якоїсь спільноти; нарешті, діаспорою вважають усіх українців поза Україною, за винятком тих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Неоднозначне тлумачення поняття «діаспора» призводить до розмаїття його визначень. На Заході, наприклад, найчастіше вдаються до поєднання етноніма та політоніма («українські канадці», «україноканадці») або етноніма і громадянства («українець Канади», «українець США»), а при визначенні діаспорної групи —до— до термінів «українська етнічна група», «українська імміграція», «канадські вихідці з України» тощо. Через таку різноплановість учені віддають перевагу універсальному термінові — «українська діаспора».
 
За своєю структурою діаспора виступає у двох основних формах: дисперсій — невеликих вкраплень в іноетнічному масиві; компактних утворень — суцільних етнічних районів. Щодо природи діаспор, то вони утворюються або шляхом міграцій, або внаслідок насильницького відторгнення частини етносу від основного масиву.
Рядок 20:
=== Східна діаспора ===
 
Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії ([[внутрішня колонізація]]), пізніше — до республік колишнього [[СРСР]]. Поодинокі міграції зафіксовані ще у XVI ст., коли українські козаки разом із російськими землепрохідцями освоювали простори Сибіру[[Сибір]]у, Далекого Сходу, Камчатки та Чукотки. Масові ж переселення мають більш визначений час та ґрунтовніше мотивування.
 
До східної діаспори (а вона налічує до 10 млн осіб) слід залучити і українців Берестейщини, Курщини, Кубані, Придністров'я тощо, історичною долею відрізаних від колись цілісного етнічного масиву, й етнічні вкраплення в населення Прибалтики, Москви та Санкт-Петербурга, і цілі етнічні райони в Башкортостані, Закавказзі, Казахстані та Середній Азії, де у 20-ті роки утворилася так звана «[[Сіра Україна]]», і великий клин у Сибіру та на Далекому Сході, що дістав назву «ЗеленоїЗелена УкраїниУкраїна».
 
Див. також: [[Українці на Півдні Росії]]
Рядок 30:
До західної української діаспори (понад 5 млн осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від суцільного українського етнічного масиву, і давні компактні утворення в Угорщині, Югославії, Австрії, Німеччині, й етнічні вкраплення в населення Великобританії, Франції, Італії, Бельгії та інших європейських країн, і суцільні райони та навіть провінції у Канаді, США, Аргентині, Австралії.
 
Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2 млн осіб, половина з яких — у штаті Пенсильванія, до 20% — у штатах [[Нью-Джерсі]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]], менше — в Мічигані[[Мічиган]]і, [[Огайо]] та Коннектикуті[[Коннектикут]]і. Серед них спостерігається стійка тенденція до збереження національних цінностей, зокрема, мови.
 
У Канаді мешкає близько 1 млн україноканадців, в основному у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта, Онтаріо (2,3%), де створені національні громадські організації, школи, відділення університетів. Українська діаспора в Канаді також прагне зберігати національні традиції. Подібне спостерігається також в інших країнах, але у менш відчутних проявах: в Аргентині та Бразилії, де проживає приблизно по 300 тис. українців, у Парагваї (понад 10 тис.), Венесуелі (понад 4 тис.), Уругваї (10-15 тис.), Австрії (понад 5 тис.), Бельгії (4 тис.), Великобританії (понад 30 тис.), у Данії, Іспанії, Греції, Італії, Люксембурзі (приблизно по 1 тис. осіб).
Рядок 38:
Ще давніша українська діаспора у Болгарії. Українці почали прибувати до неї ще у IX–X ст. — ченці, купці, студенти, а головне — викладачі Києво-Могилянської академії, котрі започаткували там традицію викладання курсів з актуальних гуманітарних проблем. Пізніше в числі таких просвітників був видатний письменник, учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.
 
Загальна динаміка чисельності та розміщення українців у світі має такийнаступний вигляд: у 1719 р. із загальної кількості українців (5,8 млн) в Україні проживало 4,9 млн, у тому числі в межах Російської держави — 448 тис., у зарубіжній Європі 379 тис.;
{| class="wikitable"
у 1858 р. із загальної кількості українців (16,1 млн) в Україні проживало 12,8 млн, у Росії — 2,2 млн, в зарубіжній Європі — 941,5 тис.;
|-
у 1926 р. відповідно: 37,2 млн, 27,6 млн, 8,4 млн, 745,8 тис. і до 500 тис. в Америці;
! Станом на !! сучасна Україна !! [[Російська імперія]]/[[СРСР]]<br/>(без України) !! Європа !! Америка !! Загалом
у 1979 p.&nbsp;— 44,1&nbsp;млн, 36,5&nbsp;млн, 5,9&nbsp;млн, 490 тис. і 1,3&nbsp;млн; нарешті, у 1989&nbsp;р. із загальної кількості українців світу (51,9 млн) 37,4&nbsp;млн проживало в Україні, 11&nbsp;млн у республіках СРСР, 853 тис. у зарубіжній Європі, а в країнах Америки&nbsp;— понад 2,5&nbsp;млн.
|-
| [[1719]]&nbsp;р. || 4,9&nbsp;млн || 448 тис || 379 тис || - || 5,8&nbsp;млн
|-
| [[1858]]&nbsp;р. || 12,8&nbsp;млн || 2,2&nbsp;млн || 941,5 тис || - || 16,1&nbsp;млн
|-
у| [[1926]]&nbsp;р. відповідно: 37,2&nbsp;млн,|| 27,6&nbsp;млн, || 8,4&nbsp;млн, || 745,8 тис. і до|| <500 тис. в|| Америці37,2&nbsp;млн
|-
| [[1979]]&nbsp;р. || 36,5&nbsp;млн || 5,9&nbsp;млн || 490 тис || 1,3&nbsp;млн || 44,1&nbsp;млн
|-
| [[1989]]&nbsp;р. || 37,4&nbsp;млн || 11&nbsp;млн || 853 тис || >2,5&nbsp;млн || 51,9&nbsp;млн
|}
 
Українська діаспора, розсіяна по всьому світові, являє собою могутній етнічний кущ, котрий живиться культурою материнського регіону України&nbsp;— і від того, як проходитимуть етнокультурні процеси в Україні, багато в чому залежить життя української діаспори: як східної, так і західної.
Рядок 56 ⟶ 67:
 
== Джерела ==
* The New EncycklopaediaEncyclopaedia Britannica. 15<small>th</small> Edition, vol. 4, p. 68-69.
* Meyers Konversations-Lexikon. 9. Aufl., Bd. 6, S. 745.
* Evangelisches Kirchenlexikon. 3. Aufl., Bd. 1, S. 874–875.