Віденський трамвай: відмінності між версіями

З обранням мером Відня [[Карл Люгер|Карла Люгера]] розпочався послідовний процес муніципалізації міських служб, які раніше надали приватним компаніям. Ц.к. міністерство шляхів надало [[1899]] місту на 90 років концесію на електричний трамвай - з прокладенням нових ліній і купівлею старих від Віденської Трамвайної Спілки. 4 [[Квітень|квітня]] [[1902]] розпочалось об'єднання ліній спілкою "Громада Відня - міський трамвай" ({{lang-de|Gemeinde Wien – Städtische Straßenbahnen}}). Перший рейс електричний трамвай Відня здійснив 28 [[Січень|січня]] [[1897]]. 26 [[Червень|червня]] [[1903]] завершив діяльність кінний трамвай, а паровий існував до [[1922]]. З [[1907]] ввели цифрові і літерні позначення маршрутів. До [[1910]] використовували відкриті вагони, а [[1911]] почали використовувати причепні вагони. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] чверть зупинок трамваю не використовувались ([[1917]]). На [[18291929]] був досягнуто найбільшу кількість вагонів, [[1930]] найбільшої щільності мережі у 318 [[км]]. У ніч на 19 [[Вересень|вересня]] [[1938]] було введено правосторонній рух. На [[1943]] перевезли біля 732 [[Мільйон|млн.]] пасажирів, а лінії обслуговувало 18.000 осіб. З початком бомбардувань [[1944]] рух трамваїв стали скорочувати і 7 [[Квітень|квітня]] [[1945]] повністю зупинили до 28 квітня. З 3.665 довоєнних вагонів 587 було знищено, 1536 пошкоджено.

У ніч на 19 [[Вересень|вересня]] [[1938]] було введено правосторонній рух. На [[1943]] перевезли біля 732 [[Мільйон|млн.]] пасажирів, а лінії обслуговувало 18.000 осіб. З початком бомбардувань [[1944]] рух трамваїв стали скорочувати і 7 [[Квітень|квітня]] [[1945]] повністю зупинили до 28 квітня. З 3.665 довоєнних вагонів 587 було знищено, 1536 пошкоджено. Відновлення ліній тривало до [[1950]], але декотрі короткі лінії не відновлювали. У рамках [[План Маршалла|плану Маршалла]] було поставлено з [[Нью-Йорк]]у трамваї Типу Z, що були ширшими за інші і використовувались на колишніх лініях парового трамваю. З 1951 в обмеженій кількості почали використовувати нові вагони. Згідно угоди [[1956]] з [[Gräf & Stift]] на старе [[Шасі (автомобіль)|шасі]] почали встановлювати нові [[Кузов|кузови]] вагонів (16 подвійних вагонів Типу D). З покращенням фінансового стану населення частина пасажирів пересіла на власні авто, частина воліла користуватись автобусами, що витіснили декотрі лінії. З [[1966]] було введено в експлуатацію дві лінії Підземного трамваю ({{lang-de|'''U'''-'''Str'''aßen'''ba'''hn Wien ('''USTRABA''')}})<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/U-Stra%C3%9Fenbahn_Wien U-Straßenbahn Wien {{ref-de}}]</ref> завдовжки 16,7 [[км]]. З 1970-х почали модернізацію вагонного парку з початком експлуатації вагонів виробників Simmering-Graz-Pauker<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Simmering-Graz-Pauker Simmering-Graz-Pauker {{lang-de|}}], </ref>, DUEWAG<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Waggonfabrik_Uerdingen#Duewag Waggonfabrik Uerdingen {{ref-de}}]</ref>, Bombardier-Lohner<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Lohner-Werke Lohner-Werke {{ref-de}}]</ref>. У 1980-х появились перші лінії швидкісного трамваю, інтерес до яких згодом зменшився. З 1995 почали експлуатувати низькопідлогові трамваї Ultra Low Floor<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Ultra_Low_Floor Ultra Low Floor {{ref-de}}]</ref>, Bombardier Flexity<ref>[https://de.wikipedia.org/wiki/Bombardier_Flexity Bombardier Flexity {{ref-de}}]</ref>. На 2010-і рр. у Відні експлуатується 300 низькопідлогових трамваїв 4 модифікацій. У [[2013]]-[[2017]] заплановано провести чергове оновлення рухомого складу, зокрема купівлю 156 Bombardier Flexity.