Фотій (митрополит Київський): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Фотій (київський митрополит) змінено на Фотій (митрополит): скорочення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Зображення:Photiy.jpg|right|thumb|Святитель Фотій]]
'''Фотій''' († [[1431]]), [[митрополит]] київ. (1408 — 31), грек родом з Пелопоннесу; призначений царгородським патріярхом, жив у Москві і не був визнаний [[Великий князь|великим князем]] Литовським [[Вітовт|Вітовтом]], під впливом якого київ.-лит. митр. був поставлений [[Цамблак Григорій|Григорій Цамблак]] (1415—20). Щойно по смерті Цамблака вся київ. митрополія опинилася під керівництвом Ф., який сприяв посиленню впливів моск. політ. центру і зміцненню влади моск. царя.▼
▲'''Святитель Фотій''' († [[
==Біографія==
===Початок служіння===
Фотій був родом з пелопонеського міста [[Моневмасія|Монемвасії]] (Мальвазії).
Ще підлітком він поступив у монастир і був пострижеником старця Акакія, великого подвижника (згодом Митрополита Монемвасійського). [[1408]] року, коли Фотій знаходився в [[Константинополь|Константинополі]] з дорученням від Митрополита, встало питання про заміщення Руської кафедри після кончини [[Кипріан|Святителя Кипріана]] († [[1406]] року). Вибір Патріарха Матфія ([[1397]]-[[1410]]) впав на Фотія, відомого своєю вченістю і святістю життя.
===Митрополит Київський і всієї Русі===
[[1 вересня]] [[1408]] року Святитель Фотій був возведений у сан Митрополита і через рік прибув на [[Русь]]. Півроку він провів у [[Київ|Києві]] (вересень [[1409]] — лютий [[1410]]), упорядковуючи справи південних єпархій Руської Церкви, що входили тоді до складу [[Велике князівство Литовське|князівства Литовського]], а точніше, як його називали, Литовського і Руського. Святитель бачив, що престол Митрополита — духовний осередок церковного життя [[Русь|Русі]] — не може знаходитися в Київській землі, яка все більше потрапляла в залежність від католицької [[Польща|Польщі]]. За прикладом колишніх руських Митрополитів, які перенесли своє місцеперебування спочатку до [[Володимир (місто)|Володимира]], а потім до [[Москва|Москви]], Митрополит Фотій у день Великодня [[1410]] року прибув до [[Москва|Москви]].
22 роки святитель ніс служіння Предстоятеля Руської Церкви. За складних умов воєн, міжусобиць, грабіжницьких набігів татар він зумів високо підняти духовне життя, матеріальну забезпеченість і благоустрій храмів Московської кафедри. Добробут Церкви дозволяв Святителю Фотію надавати значну допомогу [[Константинопольська Православна Церква|Константинопольському Патріархату]], що перебував тоді у скруті, укріплювати міжнародне значення Руської Православної Церкви і Російської держави.
===Напад татар===
Вороги [[Православ’я]] не раз намагалися перешкодити церковно-патріотичному служінню Фотія. Навесні [[1410]] року, коли святий Фотій прибув з [[Москва|Москви]] до [[Володимир (місто)|Володимира]], хан [[Едигей]], який розорив за два роки до того Руську землю, здійснив новий похід з метою захопити в полон самого Митрополита. Татарські загони швидко узяли [[Володимир (місто)|Володимир]]. Але напередодні, не підозрюючи про небезпеку, Святитель виїхав у заміський Святоозерський монастир. Коли татари почали наздоганяти його, він сховався в невеликому селищі, оточеному непрохідними болотами, на річці Сеньзі. Не зумівши захопити Митрополита, розлючені татари пограбували [[Володимир (місто)|Володимир]] і Успенський кафедральний собор. Ключар собору Патрікей зазнав страшних тортур і прийняв мученицьку кончину від грабіжників-татар, але не відкрив місце, де заховав церковні святині й скарби.
===Об'єднання Руської Православної Церкви===
Стараннями святого Митрополита Фотія була відновлена єдність Руської Церкви: окрема [[Литовська Митрополія]], встановлена під тиском князя [[Вітовт|Вітовта]] для південних і західних православних єпархій, [[1420]] року була скасована. Того ж року Святитель відвідав повернені єпархії і привітав паству учительним посланням.
===Останні роки життя===
[[20 квітня]] [[1430]] року святий Фотій був сповіщений Ангелом про майбутню кончину і мирно помер у вказаний йому час, у день свята Положення Ризи Пресвятої Богородиці, [[2 липня]] [[1431]] року.
Мощі святителя були знайдені [[1471]] року. В Оружейній палаті [[Кремль|Московського Кремля]] зберігаються два саккоси Митрополита Фотія.
==Духовні праці==
Мудрий і високоосвічений Фотій залишив багато повчань і послань. Велике богословське значення мали його контраргументи проти єресі стригольників. Зусиллями Святителя єресь припинила своє існування [[1427]] року. Важливими церковно-історичними джерелами є складені святим Фотієм «Чин обрання і возведення у сан єпископа» ([[1423]]), «Повчання про важливість священного сану і обов’язки священнослужителів», а також «Духовний заповіт», де розповідається про його життя. Великою справою святителя було також укладання під його керівництвом «Спільноруського літописного зведення» (біля [[1423]] року).
==Бібліографія==
===Список творів===
*Чин обрання і возведення у сан єпископа ([[1423]])
*Повчання про важливість священного сану і обов’язки священнослужителів
*Духовний заповіт
*Спільноруське літописне зведення (бл. [[1423]], редактор)
{{succession|office=[[Митрополити Київські|Митрополит Київський]] <br>[[1409]]—[[1431]] |preceded=[[Кипріан]]|succeeded=[[Герасим]]}}
[[Категорія:Київські митрополити]]
[[Категорія:Персоналії Фо]]
| |||