Континентальна армія: відмінності між версіями

== Історія ==

 

Континентальна армія набиралась з громадян, їх служба оплачувалася. На першому етапі терміни служби були короткими, так як Конгрес побоювався перетворення ополчення в постійну армію. Починаючи з зими 1776–1777 року стандартні строки були збільшені від 1 до 3 років. Загальна чисельність Континентальної армії ніколи не перевищувала 17 тис. осіб.

 

У 1775 році Джордж Вашингтон організував три дивізії Континентальної армії, крім того, десять полків під командуванням генерал-майора Філіпа Шуйлера здійснили невдале вторгнення в Канаду.

У 1776 році терміни служби багатьох солдатів вже минули, і почалася реорганізація війська.

У 1777–1780 Континентальній армії довелося зіткнутися із значними силами британців. Чисельність була визначена в 88 батальйонів, головнокомандувач Джордж Вашингтон отримав повноваження набрати додатково 16 батальйонів. Терміни служби були збільшені до трьох років, або «до закінчення війни».

 

Здобувши рішучу перемогу в [[Битва при Йорктауні|битві при Йорктауні]], та отримавши підтримку з боку [[Франція|Франції]], [[Іспанія|Іспанії]] і [[Голландія|Голландії]] армія Вашингтона стала поступово схиляти вагу терезів на свій бік, що врешті-решт призвело до укладання [[Паризький договір 1783|Версальського мирного договору 1783]] і визнання незалежності Сполучених Штатів Америки. Після закінчення війни Континентальна Армія була швидко розпущена, в першу чергу через небажання американців, які завоювали [[незалежність]], залишатися в рядах збройних сил. Але існуюча міліція не відповідала всім вимогам молодої держави і постійні війни з племенами [[індіанці]]в змусили прийняти рішення про створення постійної армії — Легіону Сполучених Штатів, який був заснований в [[1791]].

 

3 червня 1784 Конгрес прийняв рішення про створення Армії США. Невеликі сили були залишені у Вест-Пойнті і декількох прикордонних аванпостах, основні сили Континентальної армії були розпущені.

 

[[Категорія:Війна за незалежність США]]

[[Категорія:Армія США]]