Дієприслівник: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
зайве, є інтервікі |
KrBot (обговорення | внесок) вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів |
||
Рядок 1:
'''Дієприслі́вник''' — невідмінювана форма [[Дієслово|дієслова]]<ref>У шкільних підручниках дієприслівник визначають разом із дієприкметником як особливу форму дієслова</ref>, яка, пояснюючи [[присудок]], називає додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання ''що роблячи?'' ''що зробивши?'' Наприклад: ''мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши''.
Рядок 8 ⟶ 7:
=== Помилки у вживанні дієприслівника ===
Головна дія, виражена присудком, і додаткова, виражена дієприслівником, мають стосуватися лише одного підмета, а не різних. Наприклад: ''Ідучи по вулиці, дівчина співала пісню''. У цьому реченні основну дію ('''співала''') і додаткову ('''ідучи''') виконує дівчина (граматично — підмет). Тому таке речення є правильним. Натомість у реченні ''Ідучи по вулиці, з дівчини злетів капелюх'' дієприслівник ужито неправильно, тому що додаткова і основна дії належать різним суб'єктам (виконавцям): додаткова дія стосується дівчини (додатка), а основна капелюха (підмета). Якщо розуміти це речення буквально, то, виходить нонсенс: капелюх ішов і впав. Таким чином, у реченні дієприслівник недоречний. Речення слід відредагувати так: ''Коли дівчина йшла по вулиці, з неї злетів капелюх''.
== Вид і час дієприслівників ==
Як усі форми дієслова, дієприслівник має категорію виду: доконаний і недоконаний.
* Дієприслівники ''доконаного виду минулого часу'' виражають додаткову дію, що відбулася перед основною або одночасно з нею (відповідає на питання ''що зробивши?''). Скажімо, '''''Закінчивши''' лекцію, викладач пішов на перерву'' (викладач спочатку закінчив читати лекцію, а вже потім вийшов на перерву).
* Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу називають додаткову дію, що відбувається одночасно з основною (відповідає на питання ''що роблячи?''): ''Сніг іде і, сяйво розсіваючи бліде, зволожує афіші і обличчя'' ([[Жиленко Ірина Володимирівна|Ірина Жиленко]]). Сніг одночасно йде та розсіває бліде сяйво.
* Дієприслівники ''недоконаного виду минулого часу'' виражають додаткову дію, що відбувалася в минулому одночасно з основною (відповідає на питання ''що робивши?''): '''''Слухавши''' вірші про кохання, він завжди згадував її'' (він одночасно слухав і згадував).
== Дієприслівниковий зворот ==
Дієприслівник разом із залежними словами утворює '''дієприслівниковий зворот''', який у реченні виступає в ролі поширеної обставини. На письмі дієприслівниковий зворот найчастіше відокремлюють [[Кома (розділовий знак)|комами]]: 1) якщо дієприслівниковий зворот стоїть на початку речення, то кому ставлять після нього: '''''Не дочекавшись обіду''', (!) хлопчик з дівчатками зібрались додому'' ([[Борис Харчук]]); 2) якщо дієприслівниковий зворот стоїть в середині речення, то його відокремлюють з обох боків: ''Мешканці, (!) '''виставивши голови з віконечок''', (!) ведуть розмови'' ([[Володимир Винниченко]]); 3) якщо дієприслівниковий зворот стоїть в кінці речення, то кому ставлять перед ним: ''Уважно слухали селяни, (!) '''занімівши в різних позах''''' ([[Головко Андрій Васильович|Андрій Головко]]).
Не відокремлюють комами дієприслівниковий зворот, якщо в реченні він є [[фразеологізм]]ом і стоїть безпосередньо після присудка: ''Він біг '''не чуючи ніг'''''; ''Олена працювала '''не покладаючи рук'''''.
Крім того, зазвичай відокремлюють не лише дієприслівниковий зворот, а й '''одиничний дієприслівник'''. Наприклад, '''''Повечерявши''', полягали спати'' ([[Панас Мирний]]).
Рядок 51 ⟶ 50:
== Джерела ==
* {{ЕУМ}}
* Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови. Частина І : підруч. / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – 3-те вид. – К. : Радянська школа, 1965. – 423 с.
{{Ling-stub}}
| |||