Данько Володимир Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Taras Danko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 23:
| Батько =
| Мати =
| Дружина =
| Чоловік =
| Діти =
| нагороди =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
 
'''Данько Володимир Григорович''' (народився [[15 квітня]] [[1934]], у місті [[Челябінськ]])  — доктор технічних наук, професор, фахівець в галузі [[електротехніка|електротехніки]], [[Надпровідність|надпровідності]], генераторобудування, лауреат [[премія НАН України ім. Г.Ф. Проскури|премії НАН України ім. Г. Ф.  Проскури]], завідувач кафедри загальної електротехніки [[Харківський політехнічний інститут|Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»]].
 
== Біографія ==
Володимир Данько народився в Челябінську (Росія) в сім’їсім'ї робітників. Його батьки працювали на Челябінському тракторному заводі, до якого були відряджені з [[Харківський тракторний завод|Харківського тракторного заводу]] для участі в налагодженні виробництва тракторів. У 1949  р. його родина повернулась до Харкова, де він після закінчення в 1951  р. середньої школи вступив до [[Харківський Авіаційний Інститут|Харківського авіаційного інституту]]. У 1957  р. отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Інженер-механік авіамоторобудування».
 
== Професійна діяльність ==
Тривалий час працював у науково-дослідному інституті [[Електроважмаш|заводу «Електроважмаш»]] на різних посадах (1957-1983 1957–1983 р.р.), в тому числі директором (1978-1982 1978–1982 р.р.).
 
З 1983 року — завідувач кафедри загальної електротехніки [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»]].
 
== Наукова діяльність ==
Перший етап наукової діяльності Володимира Данька пов’язанийпов'язаний із дослідженням нагріву і охолодження великих [[Електрична машина|електричних машин]]. За результатами цієї роботи, зокрема вдалося на 10 % підвищити ефективність головного приводу [[Блюмінг|блюмінгу]] [[Азовсталь|заводу «Азовсталь»]]. Проведені дослідження лягли в основу його кандидатської дисертації (1964  р.).
 
Як провідний спеціаліст приймав участь у розробці [[турбогенератор|турбогенераторів]]ів потужністю 200, 300 і 500 МВт. За його безпосередньої участі створені гідрогенератори, у тому числі капсульного типу, для [[Київська ГЕС|Київської ГЕС]], а також унікальні [[машина постійного струму|машин постійного струму]] для прокатних станів й вугільної промисловості. Він розробив перспективні методики розрахунку температурних полів в електричних машинах різноманітного призначення. На базі виконаних досліджень у 1971 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні і експериментальні дослідження нагріву великих електричних машин».
 
Другий етап наукової діяльності Володимира Данька пов’язанийпов'язаний з технічним використанням [[надпровідність|надпровідності]]. Професор Данько В. Г. одним з перших у світі почав займатися проблемами використання надпровідності в електричних машинах. Йому належить теоретичне обґрунтування вибору оптимальної конструкції [[кріотурбогенератор|кріотурбогенераторів]]ів з надпровідниковими обмотками збудження, оцінка ефективності їх електромагнітного екранування. Під його керівництвом та за його безпосередньої участі створено макети і дослідні зразки кріогенних електричних машин з використанням надпровідності.
 
Він був одним з авторів конструкції створеного у НДІ «Електроважмаш» дослідного кріотурбогенератора потужністю 200 кВт, працездатність якого була підтверджена у ході випробувань, проведених спільно з [[Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України|фізико-технічним інститутом низьких температур АН УРСР]]. Принципи, які були закладені в цю конструкцію широко використовуються у наступних розробках в Україні і за її межами.
 
На базі теоретичного і практичного обґрунтування проф. Данько В. Г. розробив рекомендації по створенню дослідно-промислового зразка прокатного кріодвигуна потужністю 10 МВт і кріотурбогенератора потужністю 300 МВт. У 1990 році обґрунтував концепцію повністю надпровідникової [[синхронна машина |синхронної машини]] без феромагнітного осердя із зовнішнім надпровідниковим екраном й отримав експериментальне підтвердження її працездатності.
 
За цикл праць з дослідження [[Електромагнітне поле|електромагнітних полів]] у потужних турбогенераторах і електричних машинах з використанням надпровідності був удостоєний [[Премії НАН України імені видатних учених України|премії імені Г. Ф.  Проскури АН УРСР]] в співавторстві з академіком НАНУ [[Счастлівий Геннадій Григорович|Г. Г.  Счастлівим]] та проф. [[Титко Олексій Іванович|О. І.  Титком]] (1979  р.).
 
Третій етап наукової діяльності Володимира Данька пов’язанийпов'язаний з розробкою нетрадиційних лінійних електромеханічних перетворювачів ударної дії.
 
За його безпосередньої участі був створений повномасштабний дослідно-промисловий макет лінійного синхронно-вентильного двигуна, призначеного для розгону літаючих апаратів корабельного базування. Під його керівництвом було теоретично обґрунтовано новий клас [[кріогенна машина|кріогенних машин]] — лінійних імпульсних електродвигунів індукційного типу з кріорезистивними обмотками, які забезпечують високі швидкості на короткій активній ділянці і витримують значні ударні навантаження при малих переміщеннях. Крім того під його керівництвом проводяться роботи з теоретичного обґрунтування концепції надпровідникового швидкодіючого обмежувача струму [[коротке замикання|короткого замикання]].
 
Професор В. Г.  Данько опублікував 190 наукових праць і методичних розробок, в тому числі 4 монографії і 3 начальних посібника. Він є автором 62 авторських свідоцтв і патентів України і Росії на винаходи, одним із засновників і першим головним редактором науково-практичного журналу «Електротехніка і електромеханіка».
 
Проф. В. Г.  Данько є багаторічним головою докторської спеціалізованої вченої ради при НТУ «ХПІ» за спеціальностями «Електричні машини і апарати» та «Техніка сильних електричних і магнітних полів», а також одним із засновників Міжнародного симпозіуму «Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика (SIEMA)», який щорічно проходить у Харкові, починаючи з 2000 року. Член [[IEEE]] з 1991 року. Відзначений почесним знаком «Відмінник вищої школи».
 
== Посилання ==
# Харьковский политехнический: ученые и педагоги [Текст] / Ю.  Т.  Костенко [и др.] ; Харьковский гос. политехнический ун-т. - — Х. : Прапор, 1999. - — 351 с.
# Науковці України - — еліта держави. Т. 2 / [авт.- упоряд. Я. Білейчук]. — К. : Логос Україна, 2012. — 299 с.
# Данько В.  Г.  До 80-річчя з дня народження [Текст] // Електротехніка і електромеханіка. - — 2014. - —  2. - — С. 71. - — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/_2014_2_19.pdf
# Володимиру Даньку - — 80 [Текст] // Технічні вісті. — 2014. —  1(39)–2-2(40). — С. 5.
[[Категорія:Уродженці Челябінська]]
 
[[Категорія:Лауреати премій НАН України]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Доктори технічних наук]]
[[Категорія:Українські винахідники]]
[[Категорія:Українські педагоги]]