Вікіпедія

Аутодафе: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Hjvfy (обговорення | внесок)
19 792 редагування
м додана Категорія:Обряди і ритуали з допомогою HotCat
+ значення
Рядок 1:
[[Файл:Francisco rizi-auto de fe.jpg||thumb|400px|Здійснення аутодафе на головній площі Мадрида (1683)]]
 
'''Аутодафе́''' ({{lang-la|actus fidei}}, {{lang-pt|auto da fé}}, {{lang-es|auto de fe}}, ''ауто-да-фе'', ''ауто де фе'', «акт віри») &nbsp;— 1) урочисте оголошення [[вирок]]у [[Суд інквізиції|Інквізиційного суду]] у [[середньовіччя|середньовічній]] [[Іспанія|Іспанії]], [[Португалія|Португалії]] та їхніх колоніях, у справах [[єресь|єретиків]] і [[апостат]]ів. 2) У пізніші часи&nbsp;— прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів.<ref>[http://sum.in.ua/s/autodafe [[Словник української мови у 11 томах|Словник української мови]]: в 11 томах.&nbsp;— Том 1, 1970.&nbsp;— Стор. 72.]</ref>
 
== Історія ==
 
Аутодафе з'явилося водночас із заснуванням [[інквізиція|інквізиції]] у [[XIII ст.]] і набуло поширення наприкінці [[XV ст.]], увібравши риси ритуального дійства. Під ним розуміли будь-яку врочистість, яку влаштовувала інквізиція з приводу оголошення вироку. Зокрема, у [[Франція|Франції]] аутодафе було відоме як «''sermo generalis''» &nbsp;— загальна проповідь. Саме там воно і було виконано вперше у Парижі у [[1241]] році.
 
Практика аутодафе закріпилася в Іспанії разом із одержавленням місцевої інквізиції наприкінці [[XV ст.]], яка виконувала функції іспанської служби безпеки. Перше місцеве аутодафе було здійснено у [[Севілья|Севільї]] у [[1481]] році. Аутодафе часто використовувалось для звинувачення і страти багатіїв, аби поповнити монаршу скарбницю.
 
«Акти віри» виголошували не лише в Іспанії, але й [[америка]]нських [[колонія]]х. З [[1536]] року інквізиція діяла також в Португалії та її колоніях у [[Бразилія|Бразилії]] та [[Індія|Індії]] ([[1562]]—–[[1563]]).
 
Останнє аутодафе було виконане у [[Валенсія (місто)|Валенсії]] у [[1826]] році. Після «акту віри» звинуваченого було повішено.
Рядок 15:
== Виконання ==
 
Аутодафе влаштовувалися на головній площі міста при величезному скупченні народу, у присутності представників духовної й світської влади, інколи самого короля з родиною, аристократії, голів міських [[магістрат]]ів і [[цех]]ів. Засуджених виводили в урочистій процесії зі свічками в руках, у одязі «ганьби» і босими. Для аутодафе призначався особливий день, коли вироки оголошувалися по цілому ряду справ відразу. Проводився молебен з проповіддю, після якої присутні присягали коритися і допомагати інквізиції. За цим читалися вироки &nbsp;— від легких до найтяжчих. По здійсненню аутодафе, інквізиція передавала усіх засуджених до рук світської влади, на яку покладався обов'язок виконання проголошеного вироку. [[Єресь|Єретиків]] і злочинців, які не розкаялись у своїх злочинах, спалювали на багатті живцем (Peters 1988: 93-94). Тих, хто визнав свою провину і висповідався, попередньо душили зашморгом і лише потім спалювали (Kamen 1997: 192—213192–213).
 
Власне аутодафе закінчувалося після молебну і виголошення вироків. Масові страти, які виконувала світська влада, а не інквізиція, не були частиною «акту віри». Однак сьогодні під аутодафе часто помилково розуміють саме виконання вироку, тобто масові спалення на багатті. Таке викривлене сприйняття «акту віри» започаткувала історіографія XIX століття, переважно [[протестантизм|протестантських]] [[Німеччина|Німеччини]] і [[Великобританія|Великобританії]], а також світської [[Франція|Франції]].
Рядок 28:
== Джерела та література ==
* Peters, Edward. (1988) ''Inquisition''. New York: The Free Press.
* Kamen, Henry. (1997) ''The Spanish Inquisition : A Historical Revision''. London: Weidenfeld & Nicolson.
* Lea, Henry Charles (1906—19071906–1907). ''A History of the Inquisition of Spain'' (4 volumes). New York and London.
* Whitechapel, Simon (2003). ''Flesh Inferno: Atrocities of Torquemada and the Spanish Inquisition''. Creation Books. ISBN 1-84068-105-5
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аутодафе