Чорний шлях: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MelVic (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 2:
[[Файл:Beauplan Poland XVII map.jpg|міні|праворуч|325пкс|Мапа [[Ґійом Левассер де Боплан|Боплана]] на якій є Чорний шлях]]
'''Чо́рний шлях''' —
== Назва ==
Чорним названий від [[Чорний ліс|Чорного лісу]], де переховувались татари{{fact}}. Чорний шлях називали також шляхом [[ясир]]у. Ним перекопські татари гнали українське населення в ясир, до [[Історія Феодосії|Кафи]] (Феодосії), де продавали далі. Напади перекопських татар почалися з того часу, коли
== Опис ==
{{Розширити розділ|дата=червень 2013}}
[[Файл:Chorny Shlyah.PNG|міні|праворуч|325пкс|Частина середнього маршруту]]Руські землі з давніх часів належали до найбагатших в Європі, завдяки своєму положенню по сусідству з Чорноморським сходом. Після спустошення татарською ордою ці землі було обернено на пустки.
В українських степах комунікаційних доріг в козацькі часи не існувало, тільки старовинні шляхи по яких ходили каравани по сіль в Крим, по рибу на [[:Дон]] і [[:Запорожжя]] або за збіжжям та по товари до [[Очаків|Очакова]]. Ці шляхи називали ''Чорним шляхом'', цими шляхами нападали також татари. Український люд називав цей шлях ще ''Шпаковим'', від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався ''Керман йолі'' (Караванна дорога). ▼
До [[Львів|Львова]] вели усі три шляхи: від [[Сокаль|Сокаля]] та Жовкви українсько-волинський - ''Чорний'' (Північний), від [[Теребовля|Теребовлі]] та Золочова - ''Подільський'' або ''Кучманський'' і з півдня від [[:Галич]]а та [[:Бучач]]а - ''Волоський''. [[:Червона Русь]] була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст ([[:Перемишль]], Ярослав), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах. Кожний замок, кожне поселення мало такі підземні ходи, які простягалися часом на четверть милі. В цих підземних ходах люди ховалися самі, ховали худобу, збіжжя від орди.▼
▲В українських степах комунікаційних доріг в козацькі часи не існувало, тільки старовинні шляхи по яких ходили каравани по сіль в Крим, по рибу на [[:Дон]] і [[:Запорожжя|Запоріжжя]] або за збіжжям та по товари до [[Очаків|Очакова]]. Ці шляхи називали ''Чорним шляхом'', цими шляхами нападали також татари. Український люд називав цей шлях ще ''Шпаковим'', від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався ''Керман йолі'' (Караванна дорога).
▲До [[Львів|Львова]] вели усі три шляхи: від [[Сокаль|Сокаля]] та Жовкви українсько-волинський - ''Чорний'' (Північний), від [[Теребовля|Теребовлі]] та Золочова - ''Подільський'' або ''Кучманський'' і з півдня від [[:Галич]]а та [[:Бучач]]а - ''Волоський''. [[:Червона Русь]] була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст ([[:Перемишль]], Ярослав), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах.
* '''Чорний шлях''' (Каравана дорога ) (Гетьманський, Царський ) йшов від [[Білгород-Дністровський|Білгороду (Дністровського)]], через Маяк (Каравул) до переправи на р. [[Південний Буг|Буг]] (Бог) і до Чорного лісу. А саме від Чорного лісу йшов в трьох напрямках до [[Балта|Балти]], до [[Ольвіополь|Ольвіополя]] і накінець до [[Нікополь|переправи ]]Микитин Ріг через [[:Дніпро]].
Рядок 49 ⟶ 43:
== Втрати ==
Так у [[1474]] році під час нападу на [[Поділля]],
У [[1576]] році татари взяли 85 тисяч [[ясир]]у{{fact}} (з них десята частина припала турецькому султанові, це були переважно діти), крім того, безліч золота, срібла, близько 40 тисяч коней, овець та 500 тисяч голів худоби. Старих людей вбивали, молодих і жінок забирали в полон. Людей похилого віку віддавали татарським
У кінці [[17 століття|XVII]] століття, після перемог козацьких військ над татарами, їхні систематичні напади на [[Україна|Україну]] припинилися.{{fact}}
| |||