Вікіпедія

Костел Святої Трійці (Любомль): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення, оформлення
Рядок 22:
[[Файл:Любомль.png|180 пкс]]
}}
'''Косте́л Свято́ї Трі́йці'''&nbsp;— [[парафія]]льний [[Римо-Католицька Церква|римо-католицький]] храм у місті [[Любомль|Любомлі]] [[Волинська область|Волинської області]] [[Україна|України]], найдавніша (серед збережених до нашого часу) римо-католицька культова споруда на [[Волинська область|Волині]]<ref>[http://www.ji.lviv.ua/n49texts/shliax-danylo.htm Ірина Магдиш. Любомль і околиці // Ірина Магдиш. Шляхами Волині]</ref> <ref name="Сакральне мистецтво">Олександр Остапюк. З історії костелу Святої Трійці в місті Любомль // Сакральне мистецтво Волині. Науковий збірник. Випуск 9. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції м. Луцьк, 31 жовтня&nbsp;— 1 листопада 2002 року.&nbsp;— Луцьк, 2002.-&nbsp;— 162 с., іл. ISBN 966-7397-09-2</ref>. Костел належить до Луцького деканату [[Луцька дієцезія|Луцької дієцезії]] [[Римо-Католицька Церква в Україні|Римо-Католицької Церкви в Україні]].
 
Перший костел у [[Любомль|Любомлі]] був дерев'яним, збудував його король [[Владислав ІІ Ягайло]] у [[1409]] році на честь [[Свята Трійця|Святої Трійці]]. Вже в [[1412]] році замість дерев'яного [[Ягайло]] збудував новий мурований [[Свята Трійця|Троїцький]] костел в [[готичний стиль|готичному стилі]]. Костел неодноразово горів та перебудовувався. З [[18 століття]] храм набув [[бароко]]вого вигляду і більше не перебудовувався, лише періодично проводились ремонти. Найбільших втрат костел зазнав у [[1945]]-[[1980-ті|1980-тих]] роках. Протягом цього періоду було викрадено [[мідь|мідну]] бляху з покрівлі, розграбовано всі захоронення у підземеллі храму, розібрано [[бабинець]] і бічну [[каплиця|каплицю]], прибудовану до 500-річчя костелу, знищено [[фреска|фреску]] з розп'яттям у ніші на зовнішній стороні вівтаря. Усі книги та документація були спалені. [[Орган (музичний інструмент)|Орган]] та [[вівтар]] були розбиті і знищені. [[Богослужіння]] відновлені з [[1992]] року<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
 
Храм, споруджений у [[1412]] році, та [[дзвіниця]], збудована у [[1764]] році, є [[Пам'ятки архітектури національного значення Волинської області|пам'ятками архітектури та містобудування національного значення]]. Охоронний номер у комплексі №&nbsp;133/0, охоронний номер костелу №&nbsp;133/1, дзвіниці №&nbsp;133/2<ref>[http://www.cult.voladm.gov.ua/index.php?section=sec&page=4# Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам’яткиПам'ятки містобудування і архітектури Волинської області]</ref>.
 
== Історія костелу ==
Рядок 36:
{{Цитата| {{text|Прибувши через [[Кам'янець]], [[Кобрин]] і Ляски в [[Холмщина|Холмську землю]] свого королівства [[25 грудня]] [[1409]] року, в день [[Різдво Христове|Різдва Христового]], [[Владислав ІІ Ягайло|він]] проводить в [[Любомль|Любомлі]], де споруджує всього за один день дерев'яний [[парафія]]льний [[костел]] для проживаючих там [[католики|католиків]], забезпечує його [[привілеї|привілеями]] і доручає освятити його Григорію, [[єпископ]]у [[Володимир-Волинський|Володимир]]ському і [[Луцьк]]ому, брату [[Домініканці (орден)|ордена проповідників]]...}} }}
 
У [[1412]] році замість дерев'яного король [[Ягайло]] збудував новий мурований костел в [[готичний стиль|готичному стилі]] під тою ж назвою Святої Трійці. Храм був збудований на невеликому [[пагорб]]і у [[північ]]ній частині укріпленого міста. На північ від нього майже одразу починався [[Вал (споруда)|оборонний вал]] і [[рів]]. Костел був розрахований і для оборони міста, про що свідчать два круглі вікна на [[північ]]ній стіні<ref name="Сакральне мистецтво"/>. До нас не дійшли відомості про тих, хто будував храм, відомо лише з [[літопис]]ів, що знаним у ті часи був Гайль&nbsp;— [[маляр]] і [[священик]] одночасно. Він виконував замовлення [[Владислав ІІII Ягайло|короля Владислава ІІII Ягайла]]. Можливо, він і був тим майстром, який прикрашав костел<ref name="Любомль.ком">[http://www.luboml.com/c.php?id=520 Любомль.ком. Костел Святої Трійці] (процитовано [[11 лютого]] [[2010]] року)</ref>.
 
Як фундатор костелу [[Ягайло]] у [[1412]] році наділив його своїми [[привілеї|привілеями]]. Ще через два роки в [[Красностав]]і [[16 серпня]] [[1414]] року король надав любомльському костелу додаткові пожалування на утримання [[плебан]]а, слуг костельних та інші потреби навічно.
Рядок 45:
 
[[Файл:Claymore-Morges.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Палаш]]
[[Файл:Bacciarelli - Zygmunt III.jpeg|міні|праворуч|170пкс|[[Марчелло Бачареллі]]. [[Сигізмунд III Ваза]]. XVIII &nbsp;ст.]]
Не завжди відносини між [[римо-католики|римо-католиками]] [[Любомль|Любомля]], іншими [[конфесія]]ми та міською владою були задовільними. Після прийняття [[Унія|унії]], вже на початку [[17 століття]], свій буйний характер показав [[Холм|Холмський]]ський канонік і [[Архіпресвітер|декан]], він же Любомльський [[плебан]] Каспер Мистковський. Наприклад, [[21 червня]] [[1607]] року Любомльська міська управа скаржилася на [[плебан]]а Мистковського, його [[вікарій|вікарія]], бакалавра і [[слуга|слуг]] за те, що вони вночі напали на міських сторожів і одному з них, Роману, нанесли [[рана|рани]], внаслідок чого він навіть не зміг з'явитися в [[суд]], і пред'явили суду [[Холодна зброя|палаш]], віднятий у [[Ксьондз|патерпатера]]а. Скаржилися на [[плебан]]а і [[євреї]] за те, що він нападав на їхні [[будинок|будинки]], виламував [[двері]] і наносив побої їх близьким. У [[1620]] році жителі одного з містечок, не витримавши напруги, вбили Каспера Мистковського.
 
У скарзі від [[29 липня]] [[1638]] року [[Любомль|любомльські]] [[міщани]] скаржилися в [[суд]] вже на іншого [[ксьондз]]а, Севастіана Андришевського, за несправедливе стягнення [[десятина (податок)|десятини]]. [[Уніати|Уніатський]] [[єпископ]] [[Яків Суша]] писав, що деякі [[плебан]]и, принісши неправдиву присягу по десятинній справі, раптово померли. Це сталось і з [[Любомль|любомльським]] [[плебан]]ом Андришевським.
Рядок 60:
 
[[Файл:Church of the Holy Trinity in Lyuboml 1925.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Костел Святої Трійці. [[1925]] рік]]
У візитації [[1799]] року, в якій описується [[костел]], розповідається, що на передньому [[фасад]]і храму були розміщені дві [[глина|глиняні]] таблиці, вкриті зеленою [[полива|поливою]]. На тій, що вище, напис: «IN DOMINI IBIMUS», а на другій нижній&nbsp;— «CANTATE DOMINO CANTIEUM NOWUM». Це були два [[фрагмент]]и одного напису, який приблизно перекладається так: «В оновленому Домі Божому вознеси хвалу Господу». Всього у храмі було 5 [[вівтар]]ів. За результатами візитації декана у 1715 році записаний орган на вісім регістрів, що стояв на музичних [[хори|хорах]], які спирались на два муровані [[Стовп (архітектура)|стовпстовпи]]и.
 
При любомльському костелі існувало Рожанцьове братство, засноване старанням [[суфраган]]а Холмського, Любомльського [[пробощ]]а Свірського. Це [[братство]] не мало ніякого декрету на заснування, ні окремої фундації, а традиційно поповнювалось із внесків від [[ксьондз]]ів, [[шляхта|шляхти]] і [[міщани|міщан]].
Рядок 80:
У [[1908]] році кількість парафіян становила 5262 особи.
 
У жовтні [[1910]] року розпочався [[ремонт]] костелу, в період підготовки до святкування його 500-річчя. У [[1912]] році у святкуванні брали участь [[єпископ|біскуп]] і 12 [[ксьондз]]ів. На згадку про цю дату до [[північ]]ної стіни була прибудована [[каплиця|капличка]] з написом та виготовлено ювілейний [[медальйон]], який жінки носили на [[шия|шиї]] разом з іншими [[прикраса|прикрасами]]ми.
 
[[Файл:Любомльські марки 20, 25.png|міні|праворуч|200 пкс|Марки з [[Любомльська серія поштових марок (1918)|Любомльської серії поштових марок (1918)]] із зображенням костелу Святої Трійці]]
Рядок 97:
 
[[Файл:Костел Святої Трійці в Любомлі 29.09.1935.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Вулиця Костельна (нині Самохіна). Вдалині видніється Костел Святої Трійці. [[29 вересня]] [[1935]] року]]
Приблизно на початку [[1960-ті|1960-тих]] років [[сіль]] із храму була вивезена. У [[1967]] році у костелі розпочала реставраційні роботи Львівська міжобласна реставраційна майстерня. Але ця реставрація закінчилась тим, що була знята вся [[мідь|мідна]] мідна бляха з покрівлі і викрадена. Місцеві жителі зайнялись пошуком скарбів. У [[вівтар|вівтар]]ній частині було пробито отвір у [[підземелля]] і розграбовано всі [[захоронення]]. Під час так званої «реставрації» було знято з [[сигнатурка (вежа)|сигнатурки]] [[дзвін]] з написом «JULIA», його розбили і поділили між собою, думаючи, що він із [[срібло|срібла]]. Було повністю розібрано [[бабинець|бабинець]] і [[каплиця|капличку]], прибудовану в честь 500-річчя костелу, розбиті дві [[кераміка|керамічні]] плити з написом на [[фасад]]і. Після цих варварських дій місцевий краєзнавець [[Остапюк Дмитро Олександрович]] звернувся до прокуратури. Була відкрита кримінальна справа, частина псевдореставраторів була засуджена. Про це писала республіканська преса. [[Остапюк Дмитро Олександрович|Остапюку Д. О.]] вдалося зібрати частину речей з костелу і передати пізніше у створений [[Любомльський краєзнавчий музей]]. Ним же зроблено обміри [[підземелля]] і зафіксований підземний хід у [[південь|південному]] напрямку.
 
У [[1971]] році затверджені рішенням облвиконкому межі охоронної зони. Проте, всередині була відкрита столярна майстерня і всі відходи зсипали в [[підземелля]].
Рядок 107:
Після [[Проголошення незалежності України 1991|здобуття Україною незалежності]], а саме у [[1992]] році, споруду повернули громаді [[римо-католики|римо-католиків]] [[Любомль|Любомля]]<ref name="Сакральне мистецтво"/>, і тепер нею опікуються отці-[[францисканці]] з [[Ковель|Ковеля]]. Тоді у костелі проводилися [[ремонт]]ні роботи, зокрема, були замінені [[вікна]] і [[підлога]]<ref>[http://www.wolaniecom.parafia.info.pl/index.php?p=main&what=151 WOŁANIA Z WOŁYNIA. З Кракова на Ковельщину]</ref>. [[14 червня]] [[1992]] року, на престольний празник Пресвятої Трійці, храм був освячений [[ксьондз]]ом з [[Луцьк]]а Людвігом Камілєвським<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
 
[[2 червня]] [[1996]] року в [[Любомль]] прибула [[копія]] чудотворного образу Матері Божої Любомльської<ref name="пілігримки 1">[http://www.rymacze.pl/pielgrzymki/galeria/Pielgrzymkigaleriafotografii/luboml02061996rchorgiewwoyskazchema.html Pielgrzymki. Galeria fotografii. // Rymacze. Królewska wieś na Wołyniu] <small>([[польська мова|пол.]])</small></ref> <ref name="пілігримки 2">[http://www.rymacze.pl/pielgrzymki/galeria/Pielgrzymkigaleriafotografii/luboml2061996r.html Pielgrzymki. Galeria fotografii. // Rymacze. Królewska wieś na Wołyniu] <small>([[польська мова|пол.]])</small></ref>. За кошти парафії села Поліхна<sup>[[:pl:Polichna|пол]]</sup> [[Красьницький повіт|Красницького повіту]] [[Люблінське воєводство|Люблінського воєводства]], де нині зберігається [[оригінал]] ікони, виготовлено для любомльського храму три [[вівтар]]і.
 
Костел належить до Луцького деканату [[Луцька дієцезія|Луцької дієцезії]] [[Римо-Католицька Церква в Україні|Римо-Католицької Церкви в Україні]]. У наш час ([[2011]] рік) кожної [[неділя|неділі]] та на великі [[свято|свята]] у храмі проводяться [[богослужіння]], які супроводжуються грою на [[орган (музичний інструмент)|електронному органі]].
 
[[4 червня]] [[2012]] року в усіх відділеннях поштового зв'язку було введено в обіг та вважається дійсним для пересилання письмової кореспонденції художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль» (КОМ 245, ОМК 240). На конверті зображено костел Святої Трійці та є текст: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль», мікротекст: «УКРАЇНА UKRAINA». На марці зображено герб міста Любомль, текст &nbsp;— «УКРАЇНА UKRAINA 2012». Номінал марки становить 2,00 грн. Художниця Юліка Правдохіна. Тираж 500 тисяч примірників. Конверт з оригінальною маркою надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна»„Україна“ по виготовленню цінних паперів». Спецпогашення «Перший день» відбувалося 4 червня під час святкування 725-річчя міста на центральній площі Любомля<ref>[http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245268974&cat_id=244277212 Укрпошта випустить марку до 725-річчя першої писемної згадки про Любомль]</ref>.
[[Файл:Поштовий конверт з маркою «Любомль».jpg|міні|center|500 пкс|Художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль»]]
 
== Архітектура ==
[[Файл:План костелу Святої Трійці в Любомлі.jpg|міні|праворуч|150 пкс|План костелу]]
 
=== Костел ===
Храм, споруджений у [[1412]] році, був у [[готичний стиль|готичному стилі]]. Костел неодноразово горів, як і все місто, та перебудовувався. У [[1731]] році до нього із західного боку було добудовано ще один об'єм. Стародавня частина споруди виконана в простих формах, без помітного декоративного вбрання. Декор добудованого [[фасад]]у має [[бароко]]ві риси, які частково відобразились і на стародавньому об'ємі. З [[18 століття]] храм набув [[бароко]]вого вигляду і більше не перебудовувався, лише періодично проводились ремонти<ref name="Сакральне мистецтво"/>. Це цегляна, однонефна споруда з напівкруглою [[абсида|апсидою]]. Накритий костел високим двосхилим дахом з [[сиґнатурка (вежа)|сигнатурою]], [[склепіння]] не збереглися. Головний [[фасад]] завершений двоярусним [[бароко|бароковим]]вим [[фронтон|фронтоном]]ом плавного абрису з бічними [[волюта|волютами]]ми. Зберігся частково [[ренесанс|ренесансний]]ний [[портал]] <ref name="Довідник 1">[http://ua.vlasenko.net/_pgs/pgs-scan/pgs2-094.jpg Справочник "«Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР"» (том 2 ст.94)] <small>([[російська мова|рос.]])</small></ref>. Вівтарем храм зорієнтований на схід.
 
Костел потребує ґрунтовної [[реставрація|реставрації]]. [[Сіль]], яка раніше зберігалась у храмі, настільки проникла в стіни, що центральну частину важко штукатурити і в наш час. Нині тинькований лише західний об'єм, прибудований у [[1731]] році, стародавня частина споруди нетинькована<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
Рядок 123 ⟶ 124:
=== Дзвіниця ===
[[Файл:План дзвіниці костелу Святої Трійці в Любомлі.jpg|міні|ліворуч|100 пкс|План дзвіниці]]
Дзвіниця, розташована поруч з костелом, споруджена у [[1764]] році<ref name="Сакральне мистецтво"/>. Вона цегляна, прямокутна в плані, двоярусна, з високим крутим двосхилим дахом і [[бароко|бароковими]]вими [[фронтон|фронтонами]]ами. На фасадах&nbsp;— ніші. Наскрізний прохід до костелу створює внутрішній простір з прямокутними нішами<ref name="Довідник 1"/> <ref>[http://ua.vlasenko.net/_pgs/pgs-scan/pgs2-095.jpg Справочник "«Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР"» (том 2 ст.95)] <small>([[російська мова|рос.]])</small></ref>.
 
У [[1990-ті|1990-тих]] роках, коли храм повернули [[римо-католики|римо-католикам]], дзвіницю переобладнали під приміщення для [[ксьондз]]а. Наскрізний прохід до храму через дзвіницю закрили. З [[південь|південного]] боку його замурували, а з [[північ|північного]]ного встановили [[двері]]. Три отвори, через які линув дзвін, закрили металопластиковими [[вікна]]ми, а четвертий (з [[південь|південного]] боку) замурували.
 
== Святині ==
Рядок 135 ⟶ 136:
Перші документальні згадки про ікону від [[1750]] року. У візитаційному документі вказано, що в [[1734]] році у костелі був встановлений новий рожанцевий вівтар, за кошти Мартина Бродовського, Теребовлянського чашника і головного економа Любомльського староства, і що в тому вівтарі знаходилась ікона Лоретанської Божої Матері з Господом Ісусом. Ця ікона знаходилась в Любомльському костелі до [[16 липня]] [[1944]], поки її не вивіз у [[Польща|Польщу]] любомльський [[пробощ]] Стефан Ящебський, який пізніше передав образ до костелу села Поліхна<sup>[[:pl:Polichna|пол]]</sup> [[Красьницький повіт|Красницького повіту]] [[Люблінське воєводство|Люблінського воєводства]], де ікона зберігається і нині.
 
У [[1993]] році в лабораторії музею [[Люблін]]ської архідієцезії була проведена [[реставрація]] ікони. Розмір ікони 108х72 &nbsp;см. Образ датований початком [[17 століття]]. У своїй праці мистецтвознавець Петро Кондратюк визначив ікону як Лоретанську Божу Матір, що є єдиним зображенням на [[Волинь|Волині]]<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
 
[[2 червня]] [[1996]] року в Любомль прибула копія чудотворного образу Матері Божої Любомльської, виготовлена коштами парафії Поліхни<ref name="пілігримки 1"/> <ref name="пілігримки 2"/>. А [[27 серпня]] [[1996]] року ікону помістили в новий вівтар, також подарований спільноті парафією з Поліхни<ref name="Сакральне мистецтво"/> <ref>[http://www.wolaniecom.parafia.info.pl/?p=main&what=123&PHPSESSID=3D63%3D WOŁANIA Z WOŁYNIA. 27 sierpnia 1995 r.] <small>([[польська мова|пол.]])</small></ref>.
 
=== Летичівська Богородиця ===
[[Файл:Matka Boża Latyczowska.JPG|міні||130 пкс|ліворуч|'''[[Летичівська Богородиця|Ікона Летичівської Богородиці]]''', [[анонім]], початок [[16 століття]]]]
У любомльському костелі деякий час перебувала відома святиня&nbsp;— [[Летичівська Богородиця|чудотворна ікона Божої Матері Летичівської]]. [[Поляки]] в [[1920]] році, під час боїв з [[Червона Армія|Червоною Армією]], вивезли її з міста [[Летичів]] на [[Поділля|Поділлі]] у [[Варшава|Варшаву]]. Після встановлення нових державних кордонів жителі [[Поділля|Поділля]] і [[Волинь|Волині]] на чолі з Станіславом Ковнецьким вважали, що місце чудотворного образу повинне бути на [[Східні Креси|Кресах]], і звернулися до єпископа [[Шельонжек Адольф-Петро|Адольфа-Петра Шельонжека]]&nbsp;— керівника Луцької дієцезії&nbsp;— з проханням повернути образ на [[Волинь]].
 
Так, як після пожежі [[Кафедральний костел святих Петра і Павла (Луцьк)|катедри в Луцьку]], що сталася в [[1924]] році (згорів тоді чудотворний образ Луцької Божої Матері), в храмі не було відповідного [[вівтар]]я, ксьондз-єпископ [[Шельонжек Адольф-Петро|Шельонжек]] постановив тимчасово помістити [[Летичівська Богородиця|Матір Божу з Поділля]] в найстарішому на [[Волинь|Волині]] костелі Святої Трійці в [[Любомль|Любомлі]].
Рядок 160 ⟶ 161:
* [[1672]]
* [[1728]]
* [[1750]] і&nbsp;т.&nbsp;д. роках<ref>Перелік пожеж не завершено (Олександр Остапюк «З історії костелу Святої Трійці в місті Любомль» // Сакральне мистецтво Волині. Науковий збірник. Випуск 9. Матеріали ІХIX міжнародної наукової конференції м. Луцьк, 31 жовтня&nbsp;— 1 листопада 2002 року.&nbsp;— Луцьк, 2002.-&nbsp;— 162 с., іл. ISBN 966-7397-09-2)</ref>.
 
== Пожертви на костел ==
Рядок 176 ⟶ 177:
* Промотор Войцех Воргульський, з [[24 серпня]] [[1789]]&nbsp;р.
* Вікарій Кипріан Виринський, з [[10 березня]] [[1796]]&nbsp;р.
* Адміністратор Олександр Пуціловський, [[1873]]—–[[1881]]&nbsp;рр.
* Адміністратор Юліан Дзякевич, [[1901]]&nbsp;р.
* Адміністратор Казимір Седлецький, [[1908]]&nbsp;р.
* Декан Стефан Ящембський, [[1910]]—–[[1912]]&nbsp;рр., з [[1920]]&nbsp;р. по [[16 липня]] [[1944]]&nbsp;р.
* Роджер Мулярчик, [[1992]]—–[[1997]]&nbsp;р.
* Маріуш Уніжицький, з [[2001]]&nbsp;р. по [[2002]]&nbsp;р.<ref name="Сакральне мистецтво"/>
* Августин Сіцінський, з [[2007]]&nbsp;р. по [[2011]]&nbsp;р.
* Валентин Ролінгер, з [[2011]] і донині.
 
Рядок 190 ⟶ 191:
== Легенди ==
* Щодо будівництва мурованого костелу існує легенда, яка відома у кількох варіантах:
** Після перемоги [[Грюнвальдська битва|під Грюнвальдом]] [[Ягайло]] разом зі своїми лицарями поверталися додому. Перед [[Буг|Бугом]]ом їх наздогнали та оточили [[татари]]. Король почав благати Матір Божу про допомогу. Явилася Матір Божа, укріпила сили хоробрих лицарів і перемогли вони татарівтатар. А король повелів на тому місці збудувати храм<ref name="Любомль.ком"/>.
** Після [[Грюнвальдська битва|перемоги під Грюнвальдом]], коли польські і литовські рицарські [[хоругва|хоругви]] верталися до своїх залишених [[замок (споруда)|замків]], волинські [[князь|князі]] поверталися разом з королівською [[хоругва|хоругвою]]. На гірці під [[Любомль|Любомлем]] дійшло до кривавої сутички з дикими [[татари|татарами]]. [[Ягайло|Король]] перелякався, і дивлячись на небо сказав: «Пресвята Трійця, збережи нас, а на вічні часи дарую Тобі тут костел». Так воно і сталося. Перемога сприяла тому, що король швидко подарував [[Любомль|Любомлю]] костел під назвою Святої Трійці<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
* Ще одна легенда розповідає про те, що у підземеллі костелу була похована сестра короля [[Ягайло|Ягайла]] ''Олександра'', яка тоді проживала тут і по вказівці короля будувала костел. У [[1967]] році, коли псевдореставратори пробили отвір у підземелля і розграбували всі поховання, там було знайдене багате захоронення жінки у зеленому шовковому одязі, що, можливо, підтверджує цю місцеву легенду<ref name="Сакральне мистецтво"/>.
Рядок 214 ⟶ 215:
 
== Література ==
* Олександр Остапюк «З історії костелу Святої Трійці в місті Любомль» // Сакральне мистецтво Волині. Науковий збірник. Випуск 9. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції м. Луцьк, 31 жовтня&nbsp;— 1 листопада 2002 року.&nbsp;— Луцьк, 2002.-&nbsp;— 162 с., іл. ISBN 966-7397-09-2
 
== Інтернет-джерела ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=Fkf4BfKfPLI Аматорський історично-краєзнавчий короткометражний фільм «Костел Святої Трійці в Любомлі &nbsp;— видатна пам'ятка архітектури»]
* [http://www.ji.lviv.ua/n49texts/shliax-danylo.htm Ірина Магдиш. Любомль і околиці // Ірина Магдиш. Шляхами Волині]
* [http://www.luboml.com/c.php?id=520 Любомль.ком. Костел Святої Трійці] (процитовано [[11 лютого]] [[2010]] року)
* [http://www.wolaniecom.parafia.info.pl/ Wołanie z Wołynia.] <small>([[польська мова|пол.]], [[Українська мова|укр.]])</small>
* [http://www.rymacze.pl/pielgrzymki/galeria/Pielgrzymkigaleriafotografii/ Pielgrzymki. Galeria fotografii. // Rymacze. Królewska wieś na Wołyniu] <small>([[польська мова|пол.]])</small>
* [http://ua.vlasenko.net/_pgs/ Справочник "«Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР"»] <small>([[російська мова|рос.]])</small>
* [http://www.cult.voladm.gov.ua/index.php?section=sec&page=4# Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам’яткиПам'ятки містобудування і архітектури Волинської області]
 
{{добра стаття}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_Святої_Трійці_(Любомль)