Ґустав Клімт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 144:
=== Засновник віденського сецесіону ===
''Див.також — [[Будинок сецесіону|'''Будинок сецесіону''']].''
[[Файл:Художники - сецесіон.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Художники - представники сецесіону в 1902 році (Клімт другий ліворуч)]]
[[Файл:Secession Vienna June 2006 005.jpg|міні|200пкс|Будинок сецесіону, фрагмент головного фасаду — проект [[Йозеф Марія Ольбріх|Йозефа Марії Ольбріха]]; три маски — [[живопис]], [[скульптура]], [[архітектура]]]]
У [[1897]] році молоді австрійські художники, скульптори й архітектори повстали проти Товариства художників Відню, академічних умовностей, історизму своїх вчителів і заснували нове творче об'єднання — сецессіон (ними були Отто Вагнер, Йозеф Марія Ольбрих, Йозеф Гоффманн, Карл Молль, Коломан Мозер, Альфред Роллер), президентом якого виступив Густав Клімт. Назва походить від давньоримської історії, {{lang-la|secessio plebis}} — «відділення плебеїв». В одному з листів Будинку художників (виставкова структура старої організації віденських художників) Клімт писав, що їхньою метою є «встановити зв'язок між художнім життям Відня й еволюцією зарубіжного мистецтва й запропонувати виставки суто художнього характеру, вільні від потреб ринку». Представники нового об'єднання отримували замовлення на оформлення будинків, виготовлення одягу та прикрас. Молодих митців підтримали уряд, імператор, буржуазія Рингу й мер Відня Люггер. Завдяки останньому Клімт і його товариші отримали ділянку біля церкви Святого Карла, де Отто Вагнер побудував виставковий павільйон сецессіона. До проекту цієї будівлі доклав руку й сам Клімт, принаймні він виконав ескізи трьох масок, що зображено над головним входом будівлі.