Керування (лінгвістика): відмінності між версіями

'''Керува́ння''' (термін є калькою {{lang-ru|управление}}<ref>Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін.] – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.</ref>) — тип [[Підрядний зв'язок|підрядного зв'язку]] між компонентами [[словосполучення]], при якому залежне слово (без [[прийменник]]а чи з прийменником) ставиться ув певному [[Відмінок|відмінку]], якого вимагає головне слово<ref>Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Либідь, 2001. — С. 74.</ref>. Наприклад, ''допомогти '''другові''', учні '''школи'''''. У першому випадку залежне слово, позначене жирним шрифтом, стоїть у давальному відмінку, бо такої форми вимагає головне; у другому — у формі родового.

Залежно від частиномовної приналежностіналежності головного слова виділяють такі типи керування:

* ІменниковаІменникове (''написання статті, розбір речення'')