Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Arlot (обговорення | внесок) доповнення |
Arlot (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 75:
Облога Білої Церкви розпочалася лише 25 березня. Місто було добре укріплено, у ньому перебував російський гарнізон. Фортеця була добре забезпечена всім потрібним для тримання облоги; ще незадовго до приходу Орликової армії були довезені бойові припаси та провіант.<ref>Aрх. Юго-Западн. Рос, III—2, стор. 749.</ref> Залога Білої Церкви була невелика: вона складалася з 500 росіян, що були під командою полковника Анненкова, та частини білоцерківських козаків полковника Танського, вірних московському цареві.<ref>Мышлаевскій: «Сборникъ военно-историческихъ матеріалові», С.-Петербургъ 1898, с. 229.</ref> Сили Орлика на той момент складали близько 10 тис. запорожців та приєднавшихся до нього правобережних козаків, а також татари і поляки.<ref>Мышлаевскій: «Сборникъ военно-историческихъ матеріалові», С.-Петербургъ 1898, с. 231.</ref>
Розпочалася облога міста, але кількість атакуючих сама собі не грала при облозі фортеці значної ролі: татарсько-польська кіннота не могла допомогти при облозі, і все залежало від того, чи вдасться Орликові з тими технічними засобами, що були в нього в руках, здобути фортецю. В армії Орлика майже не було артилерії — на цілу армію припадало 4—5 гарматок<ref name="q24"></ref>. З ними, безперечно, не можна було осягнути потрібного для здобуття фортеці ефекту
Розпочалася облога міста, але жоден із штурмів не був успішним, бо гарнізон мав достатню кількість боєприпасів і сильну артилерію.▼
Незважаючи на зайняття самого міста, гарнізон фортеці успішно відбивав всі атаки армії Орлика. Два рази протягом другого й третього дня облоги козаки намагалися, закріпившись у нижньому городі та поробивши шанці, атакувати самий замок, але не мали успіху.<ref>Мышлаевскій: «Сборникъ военно-историческихъ матеріалові», С.-Петербургъ 1898, с. 230 і далі</ref>
▲
===
Три доби облоги фортеці(25—27 березня) не дали результату. Невдоволеність татар зростала — молодий і недосвідчений султан не міг довго тримати в покорі орду, яка вимагала дозволу на взяття [[Ясир|ясиру]].<ref name="orlik38">Переписка Орлика й інших діячів походу в Чтен. Импер. Москов. Истор. Обід. 1847, № 1, с. 38</ref> Незадоволення татар з одного боку підсилювала нестача провіанту для людей та коней, а з другого — наближення весни, розтавання снігів та розливу річок, що зводило нанівець мобільність татарського війська у разі наближення московської армії.<ref name="q24"></ref>
Не бачачи прогресу у штурмі фортеці, татарська армія знялася з місця, та розкинувши свої загони майже до Дніпра рушила на південь до Бугу, беручи [[ясир]], та руйнуючи поселення.<ref name="orlik38"></ref> Орлик кинувся за ними, благаючи султана повернутися або дати йому хоч 10 тис. татар для продовження війни, але отримав відмову.
Зрада татар мала катастрофічні наслідки для всього походу: правобережне козацтво, що приєдналося до Орлика, почувши, що татари плюндрують села й містечка та беруть людей у ясир кинулося рятувати своїх близьких.<ref>Костомаров «Мазепа и Мазепинцы», С.-Петербургь 1855, стор. 634.</ref> Армія з кожною годиною маліла.
=== Відступ армії Орлика ===
У наслідку катастрофічного зменшення армії довелося припинити облогу Білої Церкви та відтягнути решки війська до [[Фастів|Фастова]]. З Фастова поляки відправилися у напрямку Полісся, а Пилип Орлик с залишками армії у 3 тис., відійшов до [[Бендери|Бендер]], звідки й починався похід.<ref>Костомаров «Мазепа и Мазепинцы», С.-Петербургь 1855, стор. 632</ref>
Московська дивізія князя М.Голіцина, просуваючись від Києва через [[Трипілля]] на Білу Церкву, не встигла прийняти участи в подіях. Лише передовий загін Волконського відбив значну партію полонених від якогось татарського загону.<ref>Мышлаевскій: «Сборникъ военно-историческихъ матеріалові», С.-Петербургъ 1898, с. 73, 79, 82.</ref>
== Наслідки ==
У квітні Московія уклала союз з молдавським господарем [[Димитрій Кантемір|Димитрієм Кантеміром]]. У травні [[1711]] року розпочався наступ московських військ під проводом [[Борис Шереметьєв|Бориса Шереметьєва]].
== Примітки ==
| |||