Паоло Вілладжо: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 32:
Міняючи телевізійну сцену на друкарську машинку, він публікує в тижневиках ''L'espresso'' і ''L'Europeo'' свої короткі оповідання, головним героєм яких стає бухгалтер Уго Фантоцці, людина безхарактерна, яку переслідують невдачі і «меганачальник» з «мегакомпанії», де і працює Фантоцці.
У 1971 р. видавництво ''Rizzoli'' опублікувало його книгу «Фантоцці», яка увібрала в себе ці короткі розповіді, і принесла Паоло Вілладжо міжнародну популярність. Успіх цих [[бестселер]]ів (а їх він написав три книги, всі видані ''Rizzoli'')
Цей персонаж завоював величезну популярність навіть у Східній Європі та Радянському Союзі, де Вілладжо став лауреатом премії імені Гоголя, як «найкращий письменник, що був перекладений». Цей успіх актуальний і сьогодні настільки, що його знаменитий вислів: «Це ж рідкісне лайно!» про фільм «Броненосець Потьомкін», російська публіка пам'ятає досі.
| |||