Література жахів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 10:
Біля витоків жахів в американській літературі знаходився роман Коттона Метера «Чудеса невидимого світу» (1693), що вийшов через рік після [[Сейлем (Массачусетс)|справи Салемських відьом]]. Один з найвідоміших американськмх письменників жаху XIX століття — [[Едгар Аллан По]], відомий зображенням впливу злих сил на людину, «сутінкових» станів духу, атмосфери жаху в людському існуванні. Ще одним відомим письменником в американській літературі жахів XIX століття є [[Амброз Бірс]]. Багато оповідань Бірса пронизані відчуттям приреченості людини, безнадійності її буття. В оповіданнях Бірса багато смертей, але люди гинуть не від якоїсь конкретної причини, а від самого страху.
Пізніше, в 30-50-ті XX століття, з'являються розповіді Рональда Даля, Джона Кольера, Джеральда Кершо, які поєднували надприродне з [[Чорний гумор|чорним гумором]]. В Америці поштовх розвитку жанру дав журнал «[[Weird Tales]]» (заснований 1923), де вперше з'явилися твори [[Говард Лавкрафт|Г. Ф. Лавкрафта]], [[Кларк Ештон Сміт|Кларка Ештона Сміта]], [[Роберт Говард|Роберта Ірвіна Говарда]], [[Сібері Квінн]]а, [[Роберт Блох|Роберта Блоха]]. До жанру жахів відносяться деякі оповідання [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]].
Класиком сучасних жахів вважається [[Стівен Кінг]]. Відомі також [[Вільям Блетті]] («Той, що виганяє диявола»), [[Айра Левін]] («Дитина Розмарі»), [[Клайв Баркер]] («Повсталий з пекла»), [[Роберт Маккаммон]] («Вони жадають»), [[Енн Райс]] («Вампірські хроніки»), [[Лорел Гамільтон]], Річард Лаймон, Пітер Страуб, Уітлі Стрібер, Джек Кетчам.
| |||