'''Страше́вичі''' — [[село]] в Україні, [[Старосамбірський район|Старосамбірському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування — Страшевицька сільська рада.
Вперше село згадується у грамоті князя [[Лев Данилович|Лева]] у [[1291]] році, якою воно передається церкві [[Преображення]] у [[Перемишль|Перемишлі]]. Також згадується у [[1407]] р. У селі є мурована церква, збудована [[1794]] р.
Лев Данилович, князь галицький, надає церкві
святого Спаса село Страшевичі
До 1301 р.
Текст опублікований Д. Зубрицьким у «Крит.-истор. пов.», розділ «Подлинные бумаги, относящиеся к этому сочинению», стор. 2 — 3, Б;
А се ӕ 1 * князь Левь сн̃ъ короля Данила згадавшися 3 емъ 4 снашими 5 боӕри ӕко прадѣдъ нашъ 6 царь 7 великый 8 Володимиръ 9 и ωтецъ 10 нашь и 11 придалъ митрополитомъ и епископомъ 12 по всѣмъ землямъ 13 роусскимъ 14. такоже и мы Богу 15 и пресвѣтломоу преωбраженію. предаемъ 16 к церкви 17 святаго 18 спаса 19 монастырю; село страшевичи и созанъ 19а манастырь святаго 18 михаила. Даемъ и придаимъ 20 поченши ωтъ 21 Дистра 22 по прорвоу, чресъ потокъ воладиславъ черезъ гороу 22а по потокъ зовемый стынь 23 а ωтъ 21 връхъ ст̃аго 18 по коблянкоу рѣчкоу 24 до връха. ωтъ 21 връхъ коблянькы кременемъ по връхъ соутычкы 25 и подъзоужца 26 по връхъ кольчина а ωтъ 21 връхъ кольчины раздѣляємъ на рѣкоу полисѣй 27 бродъ. А на дроугоую сторону. по потокъ чирвоныи 28 до връха доубна даемъ и приписоуемъ на вѣки. зданьми 29 и зроботами 30 и съ всѣми оужитки 31. и с приходы и справы 32 всѣми и ролями лоуками польми 33 и зрѣками 34 и потокы. и съ всѣми пожитки 35. влѣсѣхъ 36 и врѣкахъ 37 и в ловищахъ ихъ и з млынми даемъ кцр̃кви 38 святаго 18 спаса 19 манастыря. и владыце 39 нашему епіскопү 40 ефимію и понюмъ 41 бүдоучимь. епіскопомъ 12 комү Богъ 42 изволитъ 43 и дасть на вѣкы дръжати и поживати и цр̃кви 44 святыѣ 45 правити и рядити и за нашѣ предъкы и за насъ Бога 46 /10/ милого просити. а ктомоу 47 еще придаем 48 коуны врокъ 49 споповь 50 давати и соуды дх̃ныѣ 51 ц̃ркви соудить 52 столечнаӕ̑, а во то боӕре нашѣ и дѣти нашѣ и по насъ 63 боудоучиѣ да не оустоупаются адани 54 и десятины медовыѣ и звиноградовь 5б. и змыты 56 на вѣки вѣчныѣ да не оудалено боудить 57 отъ 21 цр̃квіе 58 выше писаноѣ 59. а кто үстоупить на мое слово соуть 60 снимь 61 предъ 62 Богомь 63. и да боудеть клятва Божиӕ́ 64 на немъ. всей 65 вѣкъ и въ боудучеѝ 66. въ денъ 67 страшнаго соуда Божиӕ̑ 68. На то ѥ̇смо грамоту нашю дали и печать привѣсили свою. а при томь 68а были. митрополить галицкый скрылоса 69. и владыка 70 перемыскыи Лариωнъ. и князь андреи ӕрославичь. и панъ васко. и иныхъ боӕ̀рь много было притомъ 71. а писана и дана грамота въ Лвовѣ. въ пятокъ мц̃я 72 октовриа въ и̃ день 73 лѣта ≠sωго 74. А писецъ Захария вихотъ.(І.С.)
В [[1928]] р. тут проживало 1171 особа, з яких 27 [[римо-католик]]ів, 190 [[євреї]]в (разом з [[Созань|Созанню]]) та 120 школярів. [[2001]] р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145{{Коли}}.
