Луганський обласний краєзнавчий музей: відмінності між версіями

'''Луганський обласний краєзнавчий музей''' — [[Луганська область|обласний]] краєзнавчий [[музей]] у місті [[Луганськ]]у; науково-дослідницький та науково-просвітницький центр, головне сховище пам'яток матеріальної та духовної культури Луганщини, науково-методичний центр музеєзнавства в регіоні.

Луганський обласний краєзнавчий музей розташований у центрі міста в спеціально зведеній сучасній функціональній триповерховій будівлі за адресою:

: ''вул. Шевченка, буд. 2, м. Луганськ—91055, Україна''.

Відтак, у січні [[1920]] року у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів було відкрито ''Музей живописної культури'', першим директором якого власне і стала Софія Іллівна Стефанович.

Загалом у місті на початку [[1920]] року було створено два невеликі музеї — живописної культури та природничо-географічний. У [[1924]] році ці два музеї були об'єднані в ''Донецький соціальний музей'', і від квітня [[1924]] року його очолив С.  О.  Локтюшев.

Від [[1938]] року музей дістав назву ''ВорошиловоградськийВорошиловградський краєзнавчий музей''.

Напередодні [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в місті функціонували принаймні 2 музеї: краєзнавчий та музей Революції. Колекції цих музеїв на той час були досить значними. Так, у краєзнавчому ([[1938]]) налічувалось понад 9 тисяч музейних предметів, з-поміж них близько 2,5 тисяч експонувалось. Тут були справжні роботи [[Франсуа Буше|Буше]], Теньяра, Катарбинського, [[Пимоненко Микола Корнилович|Пимоненка]], Богданова-Бєльського, [[Васильківський Сергій Іванович|Васильківського]], копії картин [[Мурільйо]], [[Рубенс]]а, [[Корреджіо]], скульптурні роботи [[Гінзбург Наум Абрамович|Гінзбурга]], [[Амандус Генріх Адамсон|Адамсона]], зразки старовинного саксонського і [[Севрський фарфор|севрського]] [[фарфор]]у, старовинні меблі<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.

Із початком війни заступнику директора музею на той час С. &nbsp;О. &nbsp;Локтюшеву разом з підручними вдалося заховати частину колекції, решта ж було розграбовано або знищено у пожежі (те, ще перебувало в приміщенні музею Революції). Під час німецької окупації Локтюшев зберігав свою посаду, але відразу після звільнення міста, [[20 лютого]] [[1943]] року, його як фашистського колаборанта було заарештовано і ув'язнено, а невдовзі він помер у тюрмі. Ця людина, що чимало зробила для становлення музейної справи в ЛугаськуЛуганську, була посмертно реабілітована в [[1990]] році<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.

[[Файл:Zbirnyj plqan luhansqkoho.png|thumb|Збірний плянплан м. Луганського.Луганськ]]

[[Файл:Okruhowi kursy ukrajinoznawstwa luhansqke 1928.png|thumb|left|Округові курси українознавства проф. активу при О. Р.П. С./[[:uk:Округова рада професійних спілок|округовій раді професійних спілок]]/. 1928 рікр.]]

[[Файл:Luhansqkyj muzej narodnij odqah 2.JPG|left|thumb|Жіноче народнєнародне вбрання.]]

Колекція Луганського обласного краєзнавчого музею нараховує понад 180 тисяч одиниць зберігання (оригінали)&nbsp;— це пам'ятки [[Археологія|археології]], [[Етнографія|етнографії]], зібрання [[Нумізматика|нумізматики]], світлини, документи, твори мистецтва й побутові речі.

* «Край у 1917—19221917–1922 роки»;

Колектив музею по праву пишається своєю археологічною колекцією&nbsp;— це близько 65 тисяч предметів, що належать до різних епох, зроблені руками представників різних [[етнос]]ів. Прикрасами археологічного зібрання, зокрема, є [[Залізо|залізний]] прорізний [[Скіфи|скіфський]] [[меч]] ''акинак'', знайдений в ході розкопок у степовому кургані влітку [[1969]] року на території міста [[Перевальськ]]а на Луганщині в похованні знатного скіфа-воїна IV століття до н.&nbsp;е.; жіноча половецька скульптура з дитиною, знайдена в зруйнованому кургані біля села [[Чорнухине]]<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>.

Серед інших цікавих експонатів Луганського краєзнавчого музею та історій їх винайдення<ref name="Луганський краєзнавчий у «Музеї України»"/>:

* у довоєнній колекції музею зберігається цікаівийцікавий раритет&nbsp;— російська медаль, яка була затверджена [[10 липня]] [[1904]] року і вручена учасникам битви російського і японського флотів під Чемульпо, зокрема і луганчанину Карпу Івановичу Болдирєву, машиністу крейсера [[Варяг (крейсер)|«Варяг»]], чия нагорода тебер у музеї;

* [[13 червня]] [[1961]] року до музею прийшов вибійник [[Шахта імені Артема|шахти ім. Артема]] Л. &nbsp;З. &nbsp;Борзнов і передав скарб, який складався з 35 срібних монет [[17 століття|XVII століття]]. Минув значний час, доки працівники музею з допомогою науковців [[Ленінград]]ського [[Ермітаж]]у визначили наукову значимість цього скарбу. Найбільш ранньою його монетою був польський коронний [[півторак]] [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда ІІІ Ваза]], карбований в місті [[Бидгощ]]і в [[1621]] році, а «найпізнішими»&nbsp;— так звані ''«єфимки»'' царя [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] [[1655]] року. Основну частину скарбу складали монети Польщі, карбовані у [[1621]]—[[1626|26]] роки. Проте найбільш рідкісними й цікаві виявились са́ме «єфимки», адже ці монети спеціального воєнного випуску, викарбовановикарбувано в [[1655]] році в Москві на європейських [[талер]]ах. Існує думка, що са́ме це і є славнозвісні ''«Богданові гроші»''&nbsp;— монети, що складали платню [[Запорізьке військо|Запорізькому війську]] від московського царя після [[Переяславська рада|Переяслава]];

* у [[1983]] році з [[Кремінна|Кремінної]] до обласного музею приїхали двоє молодих людей. Вони запропонували купити у них скляний кубок з металевою кришкою, в якому у їх господарстві зберігали крупу. Після ретельного дослідження було встановлено наявність на кришці та оковці клейма фірми Карла Фаберже в Москві. Кубок виготовлений з [[Гірський кришталь|гірського кришталю]] з ручною алмазною гранню, зі срібною оковкою по краю, кришкою та масивною ручкою. На кубку напис: ''«Примите же сей кубокъ как приветъ. Как дружбы нашей знакъ за четверть въка! 1 марта 1899 г.»'';

* найбільшим і найважчим з усіх музейних експонатів є встановлена перед входом до музею гармата [[Єдиноріг (гаубиця)|''«кріпосний єдиноріг»'']], відлита на Луганському ливарному заводі, первісткові української металургії. Дата виготовлення викарбувана на самій гарматі: «1814 рік».

Файл:Luhansqkyj muzej narodnij odqah 1.JPG|НароднєНародне вбрання

* ''Клочко Т. М.'' (учений секретар), ''Коченко Н. М.'' (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1436 Луганський обласний краєзнавчий музей] на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)]

* ''Висоцький В. І.'' ВорошиловоградськийВорошиловградський краєзнавчий музей // {{УРЕ-2/2}}, стор. 399