Марко Черемшина: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 35:
Упродовж 1900–1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за [[Австро-Угорщина|Австрії]]. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття.
Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з [[1919]] почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями [[Перша світова війна|
Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.
Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв'язки, в історії літератури Черемшину, [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]] і [[Мартович Лесь|Леся Мартовича]] часто об'єднують під назвою «[[Покутська трійця|
У Львові до [[Друга світова війна|
''
Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей.
== Кінематограф ==
|