Мустьєрська культура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
дуги. Верхня щелепа сильно випирається вперед, різці великі, лопатоподібні.
Виступу підборіддя немає.
 
У
мустьєрську епоху людство зробило величезний крок вперед. З’явилася людина нового виду, яка змогла
вдосконалити техніку виготовлення кам’яних знарядь, прийомів полювання, розвинути зачатки будування жител. У цю
ж епоху зароджується мистецтво, з’являються поховання, з
чим, власне, пов’язують зачатки
релігії, жодних слідів якої в домустьєрський період не виявлено.
 
Багато археологів вважає, що в
мустьєрську епоху, а можливо навіть і до неї, починає формуватися розподіл
праці за статтю та віком, а також звертають увагу на високу організацію
тогочасних людських колективів. У колективному будівництві штучних жител
археологи справедливо вбачають ознаки високої організованості. У постійному
розміщенні стоянок у певних, вигідних для полювання місцевостях деякі археологи
вбачають прояв первісної власності на мисливські угіддя.
 
Цей комплекс явищ дозволяє
припустити, що в мустьєрську епоху формується нова соціальна організація.
Зазвичай відрізняють первісне стадо ашельської епохи від кровноспорідненої
общини мустьєрців.
 
Важливим явищем мустьєрської
епохи стало подальше, більш широке, аніж у попередній період, освоєння нових
просторів. Вже ашельські стоянки розташовувалися високо в горах (наприклад,
стоянка Кударо). Тому людина мала перейти через Кавказький хребет. Ми не знаємо, зробила це людина чи ні, але можливо, що вона обійшла цей хребет
узбережжям і вже потім розселилася на території Північного Кавказу. Центром
розселення стає також Крим, де археологами відкрито багато мустьєрських стоянок.
Наприклад: Киїк-Коба, Шайтан-Коба, Старосілля, Вовчий грот, а на Сході Криму –
Заскальне.
 
Майже кожного року
відкриваються нові стоянки по Дніпру і Дону, на берегах Азовського моря і
Волги. Багато стоянок цього періоду знаходяться в Середній Азії: поблизу
Ташкенту, в Бухарському оазисі, у Ферганській долині. Є такі стоянки і на сході
Казахстану.
 
== Час ==
Рядок 107 ⟶ 72:
 
У мустьєрську холодну пору починається інтенсивне заселення печер. Людині, очевидно, довелося витримати у зв'язку з цим нелегку боротьбу з попередніми мешканцями — печерними хижаками (гієною, ведмедем). Там, де не було придатних для життя печер, виникають штучні житла. Рештки одного з них досліджено О. П. Чернишем на стоянці Молодове І на середньому Дністрі. Воно мало округлу форму, було обкладене навколо кістками мамонтів, мабуть, перекривалось шкурами диких тварин.<ref name=":0" />
 
== Досягнення мустьєрців ==
У
мустьєрську епоху людство зробило величезний крок вперед. З’явилася людина нового виду, яка змогла
вдосконалити техніку виготовлення кам’яних знарядь, прийомів полювання, розвинути зачатки будування жител. У цю
ж епоху зароджується мистецтво, з’являються поховання, з
чим, власне, пов’язують зачатки
релігії, жодних слідів якої в домустьєрський період не виявлено.
 
Багато археологів вважає, що в
мустьєрську епоху, а можливо навіть і до неї, починає формуватися розподіл
праці за статтю та віком, а також звертають увагу на високу організацію
тогочасних людських колективів. У колективному будівництві штучних жител
археологи справедливо вбачають ознаки високої організованості. У постійному
розміщенні стоянок у певних, вигідних для полювання місцевостях деякі археологи
вбачають прояв первісної власності на мисливські угіддя.
 
Цей комплекс явищ дозволяє
припустити, що в мустьєрську епоху формується нова соціальна організація.
Зазвичай відрізняють первісне стадо ашельської епохи від кровноспорідненої
общини мустьєрців.
 
Важливим явищем мустьєрської
епохи стало подальше, більш широке, аніж у попередній період, освоєння нових
просторів. Вже ашельські стоянки розташовувалися високо в горах (наприклад,
стоянка Кударо). Тому людина мала перейти через Кавказький хребет. Ми не знаємо, зробила це людина чи ні, але можливо, що вона обійшла цей хребет
узбережжям і вже потім розселилася на території Північного Кавказу. Центром
розселення стає також Крим, де археологами відкрито багато мустьєрських стоянок.
Наприклад: Киїк-Коба, Шайтан-Коба, Старосілля, Вовчий грот, а на Сході Криму –
Заскальне.
 
Майже кожного року
відкриваються нові стоянки по Дніпру і Дону, на берегах Азовського моря і
Волги. Багато стоянок цього періоду знаходяться в Середній Азії: поблизу
Ташкенту, в Бухарському оазисі, у Ферганській долині. Є такі стоянки і на сході
Казахстану.
== Пам'ятники ==
В мустьєрську епоху з'являються перші поховання. Рештки кількох поховань неандертальської людини виявлені в Криму, у тому числі в печері Кіїк-Коба, та під навісом скелі Ак-Кая поблизу м. Білогорська. Покійників клали у скорченому стані, обкладали кістками тварин, що вказує на ви-никнення якихось початкових форм первісної релігії і вірувань. Деякі дослідники вважають, що вже за мустьєрської епохи могли складатись і ранні форми образотворчого мистецтва.<ref name=":0" />