Ткаченко Борис Данилович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Бори́с Дани́лович Ткаче́нко ''' ({{ДН|6|2|1899|25|1}}, [[Воронеж]], [[Росія]] — [[23 грудня]] [[1937]], тюрма НКВД СССР у [[Київ|Києві]]) — український мовознавець-україніст доби Розстріляного відродження, перекладач класичної літератури. Співупорядник «Українського правопису» 1928, забороненого совєцькою владою. Учень [[Булаховський Леонід Арсенійович|Леоніда Булаховського]] й [[Синявський Олекса Наумович|Олекси Синявського]].
 
Жертва сталінського терору.
Рядок 7:
1923 закінчив Харківський інститут народної освіти.
 
Від 1927 — старший науковий співробітник ХарківськогоХарківської філіалуфілії Інституту мовознавства АН УРСРУСРР. Одночасно — викладач української мови в Комуністичному університеті та Всеукраїнському інституті підвищення кваліфікації педагогів. Пізніше — консультант-коректор Партвидаву ЦК КП(б)У.
 
1937 група НКВД СССР викрала Ткаченка з помешкання, трійка НКВД постановила убити мовознавця. Реабілітували самі комуністи 1957.
Незаконно репресовано 1937 (розстріляно). Реабілітовано 1957.
 
Син [[Ткаченко Орест Борисович|Орест Борисович Ткаченко]] у 12-річному віці виключений з піонерської організації, зазнав знущань і переслідувань від окупаційної совєцької влади. Після Другої світової війни теж став мовознавцем.
 
== Наукова робота ==
 
Учень [[Булаховський Леонід Арсенійович|Леоніда Булаховського]] й [[Синявський Олекса Наумович|Олекси Синявського]].
 
Праці з української [[діалектологія|діалектології]], сучасної української літературної мови ([[граматика]], [[лексикологія]], [[стилістика]]), [[лексикографія|лексикографії]], [[правопис]]у.
Рядок 23 ⟶ 21:
Співавтор «Загального курсу української мови» (разом із [[Йогансен Майк|Майком Йогансеном]], кілька видань у 1920-х), «Практичного російсько-українського словника» (у співавторстві з Майком Йогансеном, [[Німчинов Костянтин Тихонович|Костем Німчиновим]], [[Наконечний Микола Федорович|Миколою Наконечним]], 1926).
 
Під керівництвом Леоніда Булаховського здійснив першу спробу створення окремого спеціального курсу стилістики української мови. Це був «Нарис української стилістики» (5 лекцій), написаний Борисом Ткаченком і 1929 виданий у [[Харків|Харкові]]. І хоч у праці простежувалося використання положень «Французької стилістики» [[Баллі Шарль|Шарля Баллі]], протеноваторська цінність її полягала у висвітленні стилістичних явищ української мови, залученні широкого матеріалу з художньої літератури, [[фольклор]]у, народно-розмовної мови тощо.
 
Автор статей з лексикології і діалектологічної морфології, зокрема про м'яку відміну прикметників.
 
== Переклади класичної літератури ==
 
Перекладав красне письменство з чужих мов:
Рядок 33 ⟶ 31:
* [[французька мова|французької]] — [[Меріме Проспер|Проспер Меріме]];
* [[німецька мова|німецької]] — [[Ленау Ніколаус|Ніколаус Ленау]];
* [[російська мова|російської]] — [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]], [[Толстой Лев Миколайович|Лев Толстой]], Олексій Толстой, [[Чехов Антон Павлович|Антон Чехов]] та ін.
 
== Література ==
Рядок 44 ⟶ 42:
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]
[[Категорія:Уродженці Воронежа]]