Вікіпедія

Самійло Кішка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Захист на Самійло Кішка встановлено: частий вандалізм ([Редагувати=Дозволено тільки автопідтвердженим користувачам] (закінчується 10:27, 4
Немає опису редагування
Рядок 39:
}}
 
'''Самі́йло Кі́шка''' (Кушка, Кошка) ([[1530]] (?) — [[1602]] ([[1620]])) — [[шляхтич]] [[Брацлав|брацлавський]] з роду Кошичів або Кошків. Хоч був малий , але запорожці його любили. Козацький отаман, старший [[Військо Запорозьке|війська Запорозького]] (1574 — 1575, 1599 — 1602). Керував козацьким військом в [[Інфляндська кампанія|Інфляндській кампанії]], низкою морських походів: на [[Ґезлев]], [[Ізмаїл]], [[Очаків]], [[Білгород-Дністровський]].
 
== Біографія ==
Народився близько 1530 року у шляхетській сім'ї в Каневі, здобув добру [[освіта|освіту]].
 
З [[1550]] року Кішка брав участь у походах [[Вишневецький Дмитро|Дмитра Вишневецького]]<ref>Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове</ref>., де набув великого бойового хисту, завзяття та великого авторитету серед козацтва. Тому не випадково, що після загибелі Вишневецького його у [[1564]] році обирають гетьманом<ref>Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове</ref>.
 
Ставши гетьманом, Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, впершу чергу відкрити запорожцям шлях до моря. Ударами з моря можна було успішно атакувати не тільки вороже узбережжя, а і потрапити в центр [[Османська імперія|Османської імперії]].
 
Вперше вийшов у [[Чорне море]] у [[1567]] році і протягом двох років штурмував [[місто|міста]] [[Євпаторія|Козлов]], [[Ізмаїл]], [[Кілія|Кілю]], [[Білгород-Дністровський|Білгород]] та [[Очаків]], нещадно громив турецькі галери в морі. Розлючений морськими походами турецький султан у 1568 році підтягує до Очакова регулярний [[флот]], погрожуючи польському королю великою [[війна|війною]], якщо той не приборкає «шаленних» козаків та їхнього ватажка. Переляканий [[Сигізмунд II Август]] видав наказ, де вимагав, щоб козаки «зійшли з Низу» (тобто із Запоріжжя), оселилися біля прикордонних замків, записалися до реєстру на королівську службу і воювали лише там, де їм накажуть воєводи чи старости. За це польський уряд обіцяв запорожцям високу платню. Понад усе польський король призначив над козаками коронного гетьмана &nbsp;— шляхтича [[Ян Бодовський|Яна Бодовського]].
Частина козаків погодилася на пропозицію короля. Їх стали називати [[Реєстрові козаки|реєстровими]].
 
У [[1573]] році в одному з морських походів ескадра [http://indragop.org.ua/getmany/samijlo_kishka.html Самійла Кішки] зазнала поразки від турецького флоту, а сам гетьман потрапив у [[полон]] і був прикутий [[ланцюг]]ом до [[весло|весла]] на [[галера|галері]], де перебував близько 25 років. У [[1599]] організував на турецькій [[галера|галері]] повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися в [[Україна|Україну]]. Повстання невільників на чолі з Самійлом Кішкою оспівано в українській народній [[Дума|думі]] [[Дума про Самійла Кішку|«Самійло Кішка»]].
 
Будучи обраний гетьманом, добився від польського короля [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда ІІІ Вази]] скасування [[баніція|баніції]] (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану. В [[1600]] році очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до [[Кримський півострів|Криму]]. В [[1601]]—–[[1602]] роках Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні у [[Лівонія|Лівонії]].
 
Про дальшу діяльність Кішки і обставини смерті достовірних даних немає. Одні дослідники вважають, що Кішка загинув [[28 лютого]] [[1602]] року під час [[Інфляндська війна|Інфляндської війни]]. Гетьман загинув у бою під [[Вільянді|ФеллінФелліном]]ом (біля міста Полтсамаау, [[Лівонія|Лівонії]]) і був перевезений та похований у [[Канів|Каневі]]. Новим гетьманом, замість Самійла Кішки, козаки обрали [[Гаврило Крутневич|Гаврила Крутневича]]. За іншою версією гетьман Кішка ще брав участь у [[Цецорська битва 1620|Цецорській битві]] [[1620]], помер у [[1620]] і похований у Каневі. Та, слід зважати, що тоді б Кішці мало бути близько 90 років.
 
== Джерела ==
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.]
* [http://tyzhden.ua/Publication/3669 Борис Черкас, Кандидат історичних наук. Пригоди козаків у Прибалтиці. "«Український тиждень"»]
 
== Література ==
* Енциклопедія Черкащина". Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.410-411.
{{reflist}}
Журнал "Брудні дівчата ""« Сивий отаман"»
 
== Див. також ==
Рядок 72:
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br />[[Іван Свирговський]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Гетьман України]]'''<br />[[1574]]-[[1575]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br />[[Богдан Ружинський]]
|}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br />[[Семен Скалозуб]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Гетьман України]]'''<br />[[1600]]-[[1602]]<br />вдруге
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br />[[Гаврило Крутневич]]
|}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Самійло_Кішка