Чартизм: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 4:
Головна вимога петиції, відображена в шести пунктах (виборче право для всіх чоловіків старше 21 року, таємне голосування, відміна майнового цензу для депутатів, рівні виборчі округи, річний строк парламентських повноважень) та зведене до загального, прямого, таємного і постійного виборчого права, було чисто політичним і відповідало бажанням радикальної частини [[буржуазія|буржуазії]]; попередниками чартистів щодо до цієї вимоги були ще в [[XVIII ст.]] [[Картрайт]] (Cartwright), [[Вількс]], [[Годвін]], в [[XIX ст.]] [[Коббет]], [[Аттвуд]] і з[[Фрэнсіс Плес|начною мірою Фрэнсіс Плес]] (Place), з яких останні два брали участь і у самому чартистському русі. Інші вимоги чартистів, які мали економічний та соціальний характер, були виражені в їх петиціях у менш виражених формах. Проте саме вони, не зважаючи на всю їх невизначеність для самих вождів, були центром діяльності руху.
Чартисти сподівались, що реформований, згідно з їхніми побажаннями, парламент зуміє знайти надійні засоби для усунення соціальних бід, проти яких вони виступали. Для них побудований на принципі загального голосування парламент, повинен був стати організацією робочого класу у видах захисту економічних інтересів; тому
Рух призвів до парламентської реформи [[1832]] року, яка отримала підтримку і у робітників. Але успіх цього руху повністю не задовольнив усі маси населення.
Парламент, що обирався на основі нової виборчої системи, провів у [[1834]] році відміну старого закону (часів Єлизавети) про приниження
Починаючи від [[1836]] року, у країні відбувалися мітинги з десятками і навіть сотнями тисяч присутніх, що були направлені проти цього закону і закінчується подачею у парламент петиції про його відміну. У одну сесію [[1838]] року, було подано 333 петиції, з 268 000 підписів, проти закону (на захист закону поступило 35 петицій, з 952 підписами).<br />
| |||