Лантаноїди: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 21:
 
== Знаходження у природі ==
З погляду знаходження у природі лантаноїди діляться на 2 групи: ''церієву'' ([[Ce]], [[Pr]], [[Nd]], [[Pm]], [[Sm]], [[Eu]]) та ''ітрієву'' ([[Gd]], [[Tb]], [[Dy]], [[Ho]], [[Ербій|Er]], [[Tm]], [[Yb]], [[Lu]]). Цей розподіл ґрунтується на тому, що в одних мінералах зустрічаються переважно церій і його "«група"», а в інших -&nbsp;— ітрій разом з рештою елементів. До мінералів церієвої групи відноситься монацит (Це, La, Nb...Nb….)PO<sub>4</sub>. Він утворює розсипи монацитового піску, куди, окрім нього, входить кварц, рутил, оксид торію. У монацитовому піску містяться всі мінерали церієвої групи. Елементи цієї ж групи містяться в ізоморфних фторокарбонатах (Це, La...La….) FCO<sub>3</sub> (бастнезит), а також у власному силікаті Ce<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>7</sub> (церит). До мінералів ітрієвої групи належить ксенотим (Y, Eu, Gd,…)РО<sub>4</sub>, в якому лантаноїди ізоморфно заміщають один одного.<br />
 
Другий по важливості рідкісноземельний мінерал -&nbsp;— [[бастнезит]] -&nbsp;— багато в чому схожий на нього. Бастнезит теж важкий, теж блискучий, теж не постійний за забарвленням (найчастіше яскраво-жовтий). Але хімічно з монацитом його поєднує тільки великий вміст лантану і лантаноїдів. Якщо [[монацит]] -&nbsp;— фосфат, то бастнезит&nbsp;— - фторокарбонатфлуорокарбонат рідкісних земель, його склад звичайно записують так: (La, Се)FCO<sub>3</sub>. Але, як часто буває, формула мінералу не повністю відображає його склад. У цьому випадку вона вказує лише на головні компоненти: у бастнезиті 36,9-40,5% оксиду церію і майже стільки ж (у сумі) оксидів лантану, празеодиму і неодиму. Але звичайно у ньому є і решта лантаноїдів.<br />
 
Є навіть селективний неодимовий мінерал -&nbsp;— [[ешиніт]]. У цей мінерал входять оксиди кальцію, торію, танталу, ніобію, ітрію, лантану і лантаноїдів, з яких в ньому найбільше церію і неодиму.<br />
 
Лантаноїди поширені в природі не однаково. Найбільш труднодоступні лантаноїди -&nbsp;— тербій, тулій, лютецій (все це лантаноїди з непарними атомними номерами) -&nbsp;— коштують дорожче золота і платини. <br />
 
Ресурси лантанідів досить значні&nbsp;— сумарний масовий вміст лантанідів (разом з лантаном) у [[земна кора|земній корі]] 0,01%, що близько до вмісту [[мідь|міді]]. Найбільш розповсюдженими є La, Ce i Nd. Відомо понад 250 [[мінерал]]ів, які містять лантаніди. З них власних мінералів лантанідів&nbsp;— 60-65 (вміст рідкісних земель понад 5-8%). Це головним чином [[фосфати]], [[флуориди]] або [[флуорокарбонати]], [[титаноніобати]]. Найважливіші мінерали, які містять лантаніди: [[монацит]], [[ксенотим]], [[бастнезит]], [[ґадолінітгадолініт]], [[ортит]], [[лопарит]], [[евксеніт]], [[ферґусонітфергусоніт]], [[самарскітсамарськіт]]. Лантаніди концентруються в різних типах магматогенних, осадових та метаморфогенних родовищ.
<br />
 
В Україні руди лантанідів не видобуваються. Потреби країни (бл. 100 т/рік) покриває імпорт. Промислові концентрації лантанідів виявлені у південно-східній та південно-західній частинах [[Український щит|Українського щита]].