Воєвода: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Abaуо (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Konstanty Wasyl Ostrogski.PNG|thumb|250px|right|[[Василь-Костянтин Острозький]], [[київський воєвода]].]]
'''Воєво́да''' («той, хто веде воїв»)
== Київська Русь ==
В [[Київська Русь|Україні-Русі]] відомі з X століття, спочатку як проводирі [[Варяги|варязьких]] дружин, згодом як командувачі князівською [[Дружина (загін)|дружиною]] або народним [[Ополчення|ополченням]]. В західноукраїнських князівствах XIII–XIV століття воєводи, крім того, подекуди мали характер управителів певних адміністративно-територіальних одиниць.
== Польща. Литва. Річ Посполита ==
В давній Польщі та Великому князівстві Литовському, з 1569 р.
Після анексії у 1340-х роках Короною Руського королівства на його теренах були утворені воєводства [[Руське воєводство|Руське]], [[Подільське воєводство|Подільське]], [[Белзьке воєводство|Белзьке]]. У [[1470]] р. [[Київ]] став центром воєводства [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Після 1566 було створено воєводства [[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинське]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавське]], [[Чернігівське воєводство|Чернігівське]], [[:Підляське воєводство|Підляське]].
Рядок 10 ⟶ 13:
Середина XIV ст. воєводи ''учасники до Королівської ради'', з 1493 р. у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] уряд воєводи забезпечував місце у Сенаті ([[сенатор]]). Компетенція воєводи різнилась по землях Корони, причому з '''роками функції воєвод зменшувались''', зокрема військова функція зводилась до доведення посполитого рушення шляхти до місця її зібрання. З адміністративних функцій залишились головування на сеймиках, нагляд за містами, встановлення цін на товари, контроль за мірами ваги, розміру, об'єму.
У Польщі в
== Московська держава ==
В [[Московська держава|Московській державі]] XVI–XVII століть існували полкові воєводи, які очолювали кожний з 5 полків московського війська. Посада полкових воєвод на Лівобережній Україні ліквідована [[Петро I|Петром I]]. В кінці 1775 року існувала посада городових воєвод, які здійснювали адміністративне і воєнне управління містом або повітом. Після спілки Української держави з Московією у 1654 року до Києва та кількох інших українських міст були направлені російські городові воєводи, як коменданти місцевих фортець і командувачі російських гарнізонів. На руських землях (зокрема землях сучасної України), які входили до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] воєводства існували до кінця XVIII ст. Тому воєвода, як правитель воєводства поєднував адміністративну і військову функції.
== Чехія. Угорщина. Румунія ==
Воєначальники у середньовічних [[Чехія|Чехії]], [[Боснія|Боснії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Угорщина|Угорщині]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Сербія|Сербії]], [[Молдова|Молдавії]], [[Валахія|Валахії]] і [[Трансільванія|Трансільванії]] мали цей титул.
== Болгарія ==
В Болгарії під час оттоманського панування командири повстанців також називалися воєводами ({{lang-bg|войвода}}).
== Західна Україна ==
В 1921-39 у Західній Україні, яку окупувала Польща, воєводами називались керівники адміністративно-територіальних округів — воєводств.
== Японія ==
[[Воєвода (Японія)|Воєвода]] у Японії — посада військового голови [[провінції Японії|провінції]] у [[сьоґунат Камакура|Камакурському]] і [[сьоґунат Муроматі|Муромачівському шьоґунатах]], [[12 століття|XII]] — [[16 століття|XVI століть]].
== Література ==
* {{МСІУ}}
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.]
* Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.
[[Категорія:Київська Русь]]
| |||