Базильський Гаврило Макарович: відмінності між версіями

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був переведений до 258-го піхотного [[Кишинів]]ського полку, який розгортався з кадрів 74-го Ставропольського; воював в Галичині. За бої 5-10 жовтня 1914 року під селом Урож (тепер Дрогобицького району), коли він особисто очолив атаку роти, нагороджений Георгіївською зброєю; позачергово присвоєно чин капітана. У складі полку під час боїв був контужений та поранений. Командував ротою протягом 7 місяців, виконував обов'язки помічника командира полку з господарчої частини протягом 11 місяців. З [[12 березня]] [[1917]] року — виконувач обов'язків командира 258-го піхотного Кишинівського полку (зі старшинством від 21 грудня 1916, затверджений на цій посаді наприкінці червня 1917 року). [[16 червня]] 1917 року дістав звання [[полковник]]а. За Першу світову війну Базильський мав блискучі атестації начальства і був нагороджений [[Георгіївська зброя|Георгіївською зброєю]], трьома ступенями ордена Святої Анни, двома Святого Станіслава, орденом Святого Володимира 4 ступеня з мечами і бантом. Деякі дослідники стверджуть що він був відзначений ще й орденом [[Орден Святого Георгія|Святого Георгія]] IV ступеня, [[Георгіївська зброя|Георгіївською зброєю]], солдатською відзнакою Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою, та "всіма бойовими орденами до Святого Володимира ІІІ ступеня з мечами та биндою". МавАле блискучіпро атестаціїці начальстванагороди відсутня інформація у Повному послужному списку та Атестації за 1917 рік. Та й третя ступінь ордена Святого Володимира бинди (банта)не передбачала, бо носили нагороду на шиї.