Світ (видавництво): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Назву "Світ" видавництво при [[Львівський університет|Львівському університеті]] отримало наприкінці [[1989]] року. Це був час, коли [[Україна]] торувала дорогу до незалежності. Постановою [[уряд]]у видавниче об’єднання "Вища [[школа]]", до складу якого входило видавництво при ЛДУ, було поділено на чотири самостійні видавництва: власне, "Вищу школу" та "Либідь" у [[Київ|Києві]], "Основу" в [[Харків|Харков]]і та "Світ" у [[Львів|Львові]].
 
Нам не відразу вдалося узаконити цю назву, оскільки міністерські функціонери чомусь вбачали в ній потаємний зміст. Вони затягували прийняття рішення, вимагаючи додаткових роз’яснень, всіляких довідок. Хоча, як відомо, слово "Світ" насамперед означає "світло", "світанок". Допомогло посилання на видавничі традиції Івана [[Іван Франко|Івана Франка]], який у [[1881]]-[[1882]] роках редагував у Львові літературно-науковий і політичний журнал "Світ". Однак чиновники відмовили нам у реєстрації логотипу, створеного у вигляді розгорнутої книжки, яка символізує знання і нагадує собою український історичний [[герб]] — [[Тризуб]]. Цей [[логотип]], мистецьки виконаний художником Миколою Тарановим, став видавничою маркою "Світу" лише в незалежній [[Україна|Українській]] державі.
 
Так започатковувалась новітня історія видавництва, якому вже виповнилось 65 літ. Виникнувши в [[1946]] році як видавнича група Львівського університету, "Світ" у наш час став видавництвом, яке вважається одним із лідерів українського книговидання. За роки незалежності ним випущено понад 700 найменувань [[Книги|книг]], загальним [[Тираж|тиражем]] 11 млн. 759 тис. примірників.
 
У [[1994]] році тематичні напрями діяльності видавництва знову розширились: рішенням Держкомвидаву [[Україна|Україн]]и "Світу" були передані три редакції видавництва "[[Освіта]]" з випуску шкільних підручників мовами [[Національні меншини в Україні|національних меншин]]. Це було своєрідним визнанням ролі й місця видавництва в системі освітянського книговидання. Упродовж короткого часу світівці зуміли опанувати нову для себе специфіку підготовки і випуску навчальної літератури для [[Загальноосвітня школа|загальноосвітньої]] школи, збагачуючи національну освіту України щорічним випуском кількох десятків найменувань [[Польська мова|польською]], [[Румунська мова|румунською]] та [[Угорська мова|угорською]] мовами.
 
У творчому доробку "Світу" — чимало видань, які гідно репрезентують його в країні та за кордоном. Це, зокрема, тритомник "Історія запорізьких козаків" [[Яворницький Дмитро Іванович|Д.Яворницького]], "Чому ми хочемо самостійної України" [[Рудницький Степан Львович|С.Рудницького]], "Богдан Хмельницький", "Історія України", "Історія українського війська" [[Крип'якевич Іван Петрович|І.Крип’якевича]], "Нариси історії України" [[Дорошенко Дмитро Іванович|Д.Дорошенка]], "Жінка і держава" І.Кузича-Березовського, "Хроніка Гречок" [[Леонтович Володимир Миколайович|В.Леонтовича]], "Чужинці про Україну" [[Січинський Володимир Юхимович|В.Січинського]], "Кульчицький — герой Відня" [[Филипчак Іван|І.Филипчака]], фотоальбом "Українські січові стрільці", [[Новела|новели]] [[Лепкий Богдан Сильвестрович|Б.Лепкого]] та багатьох інших, які в складний час утвердження молодої української держави несли в собі великий потенціал національної свідомості.
 
== «Світ» — сьогодні ==
2788

редагувань