Вогези: відмінності між версіями

Гірське пасмо, паралельне [[Рейн]]у на західному його березі. Починається на півночі від [[Бельфор]]а, біля джерел [[Мозель|Мозеля]], прямо високими урвистими горами, без сполучних відрогів з [[Юра (гори)|Юрою]], і тягнеться на північ до витоків [[Лаутер]]у; північні відроги (у баварському [[Пфальц]]і) носять назву [[Гардт]]у, доходять до [[Вормс]]у і відділяються [[Нахе]] (Nahe), притокою Рейну, від [[Гундсрюк]]у.

 

Схожість грунтується на тому що і Вогези і Шварцвальд були сформовані ізостатичним підняттям, під час рифтогенезу [[Рейнський грабен|Рейнського грабену]] і є [[грост]]ами.

 

 

Середня висота південних Вогезів 950 м. Недалеко від початку пасма, на північ від [[Бургундська брама|Бургундської брами]], підноситься гора ''Беренкопф'' (1005 м), баньовидні вершини ''Жироман'ї'', або ''Ельзасськал'' (1290 м), і ''Серванс'' (1189 м). До цієї групи примикає пасмо [[Фосилль]] (серповидна — monts Faucilles), назване так за своєю загальною формою, що тягнеться на захід і сполучає Вогези з [[Лангрське плоскогір'я|Лангрським плоскогір'ям]]. Далі, пасмо піднімається у куполовидної вершини ''Гебвіллера'', велетня Вогезів (1426 м), потім, при середній висоті 900 м, піднімаються ''Ротенбах'' (1319 м) і ''Гогепек'' (1366); у долинах, прилеглих до цієї гори, знаходяться витоки [[Мерта|Мерти]], [[Валонь|Валоні]] і [[Мозелотт]]а і чарівні озера [[Жерармер]], [[Бланшемер]]. Гори майже суцільно покриті лісом, на східних і південних схилах виноградники, розвалини замків. Чудові: [[Жироманська долина]], рясна лугами, по річці [[Савурез]], [[долина Доллера]], [[Блументаль]] у [[Гебвіллер]]а, по річці [[Лаух]], [[Амарінська долина]] по річці [[Тур (річка)|Тур]].