Вогези: відмінності між версіями

Середня висота південних Вогезів 950 м. Недалеко від початку пасма, на північ від [[Бургундська брама|Бургундської брами]], підноситься гора ''Беренкопф'' (1005 м), баньовидні вершини ''Жироман'ї'', або ''Ельзасськал'' (1290 м), і ''Серванс'' (1189 м). До цієї групи примикає пасмо [[Фосилль]] (серповидна — monts Faucilles), назване так за своєю загальною формою, що тягнеться на захід і сполучає Вогези з [[Лангрське плоскогір'я|Лангрським плоскогір'ям]]. Далі, пасмо піднімається у куполовидної вершини ''Гебвіллера'', велетня Вогезів (1426 м), потім, при середній висоті 900 м, піднімаються ''Ротенбах'' (1319 м) і ''Гогепек'' (1366); у долинах, прилеглих до цієї гори, знаходяться витоки [[Мерта|Мерти]], [[Валонь|Валоні]] і [[Мозелотт]]а і чарівні озера [[Жерармер]], [[Бланшемер]]. Гори майже суцільно покриті лісом, на східних і південних схилах виноградники, розвалини замків. Чудові: [[ЖіроманськаЖироманська долина]], рясна лугами, по річці [[Савурез]], [[долина Доллера]], [[Блументаль]] у [[Гебвіллер]]а, по річці [[Лаух]], [[Амарінська долина]] по річці [[Тур (річка)|Тур]].

Північні Вогези нижче південних: головна вершина ''[[Донон (гора)|Донон]]'' (1113 м). Гори поступово знижуються, у широкого [[Савернський прохід|Савернського проходу]] (Saverne) мають всього 380 м висоти, а далі на північ вони переходять в [[ЛотарінгськеЛотарінзьке плоскогір'я]] заввишки від 220—320 метрів. У Пфальці частина Вогезів, що знаходиться там, називається [[Гард]]ом і декілька підвищується: кінцева вершина, ''Доннерсберг'', досягає 780 м.