Вогези: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
Вогезський хребет можна розділити на дві частини: південну, вищу, і північну.
Середня висота південних Вогезів 950 м. Недалеко від початку пасма, на північ від [[Бургундська брама|Бургундської брами]], підноситься гора ''Беренкопф'' (1005 м), баньовидні вершини ''Жироман'ї'', або ''Ельзасськал'' (1290 м), і ''Серванс'' (1189 м). До цієї групи примикає пасмо [[Фосилль]] (серповидна — monts Faucilles), назване так за своєю загальною формою, що тягнеться на захід і сполучає Вогези з [[Лангрське плоскогір'я|Лангрським плоскогір'ям]]. Далі, пасмо піднімається у куполовидної вершини ''Гебвіллера'', велетня Вогезів (1426 м), потім, при середній висоті 900 м, піднімаються ''Ротенбах'' (1319 м) і ''Гогепек'' (1366); у долинах, прилеглих до цієї гори, знаходяться витоки [[Мерта|Мерти]], [[Валонь|Валоні]] і [[Мозелотт]]а і чарівні озера [[Жерармер]], [[Бланшемер]]. Гори майже суцільно покриті лісом, на східних і південних схилах виноградники, розвалини замків. Чудові: [[
Північні Вогези нижче південних: головна вершина ''[[Донон (гора)|Донон]]'' (1113 м). Гори поступово знижуються, у широкого [[Савернський прохід|Савернського проходу]] (Saverne) мають всього 380 м висоти, а далі на північ вони переходять в [[
На всьому своєму протязі пасмо має один і той же геологічний і ботанічний характер. Вогези живлять багато річок; з східного схилу стікають Тур, [[Техт]], [[Брюш]], [[Ліпорет]], [[Цорн]], [[Цинце]], [[Модер]],[[Сурбах]], [[Лаутер]], [[Ейс]],[[Цейц]] — притоки Мозеля; із західного схилу: [[Мерта]], [[Заар]], [[Ербах]] — притоки Мозеля; з південних схилів стікають притоки Дуба.
|