Бріцина Олександра Юріївна: відмінності між версіями

О. Бріцина є також активним збирачем фольклору (участь у 34 експедиціях протягом 1969-2012 рр.).

 

* Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині: Тексти та розвідки [Текст] / О. Ю. Бріцина, І. Є. Головаха; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – К.: [б.в.], 2004.

 

* Українська усна традиційна проза: Питання текстології та виконавства. – К.: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2006.

 

* [http://shron.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/U_poshukakh_vlasnoho_holosu_Usna_istoriia_iak_teoriia_metod_ta_dzherelo.pdf ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору)] // У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело. – Х.: ПП «ТОРГСІН ПЛЮС», 2010. – С. 135-144.

 

* [http://elib.nplu.org/view.html?&id=2244 Фольклорна проза із зібрання П.Чубинського: Історичні здобутки і сучасні проблеми дослідження] // [http://nte.etnolog.org.ua/zmist/2004/N3/Art03.htm Нар. творчість та етнографія]. - 2004. - № 3. - С. 24-29.

 

Монографічне дослідження прозової традиції села Плоске Носівського району Чернігівської області ґрунтується на матеріалах експедицій, здійснених укладачами впродовж 1994-2003 років і містить сучасні записи творів народної прози, передруки записів прозового фольклору 1886-1900 рр., опубліковані О. Малинкою у виданні «Сборник материалов по малорусскому фольклору» (1902), а також розвідки, присвячені питанням теорії традиції, її історичної динаміки й текстології. Сучасні експедиційні записи подано з відтворенням особливостей виконавської манери оповідачів.

 

В монографії подається докладна інформація про особливості комунікативного контексту, тих умов, за яких він відтворювався і була здійснена фіксація. Спостереження над фольклорною трансмісією прозових текстів в окремому осередку дають змогу максимально зосередитися на деталях та особливостях процесу. Повторні записи засвідчують відносну сталість не лише сюжетно-тематичних рис, а й самого вербального тексту казки та невербальних його складових, котрі характеризують особливості виконання.

 

О. Бріцина (у співавторстві з Т. Шевчуком) є автором розділу "Фольклористика" у п'ятитомнику "Історія української культури", де викладено відомості про сучасний стан і перспективи розвитку фольклористики як однієї із соціогуманітарних наук.

 

Таким чином фольклористика, не втрачаючи свого предмета й специфічних методів його дослідження, розширила коло своїх інтересів за рахунок зближення з етнологічними та культурно-антропологічними сферами й збагатила свою методологію, методику та категорійний апарат.

 

О. Бріцина є також упорядником дитячих фольклорних збірників та хрестоматій, зокрема:

* Дитячі пісні та речитативи. – К., 1991.