Література жахів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) |
Віщун (обговорення | внесок) |
||
Рядок 8:
Хоча готичний роман до середини XIX століття занепав, його вплив продовжував зберігатися, насамперед, в англійській літературі. Серед класичних зразків жанру називають «[[Дракула (роман)|Дракулу]]» [[Брем Стокер|Брема Стокера]] та «[[Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом|Химерну пригоду з доктором Джекілом та містером Гайдом]]» (1886) [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]]. У ХІХ — ХХ ст. оповідання жахів виходять у численних збірках та антологіях, серед найпопулярніших був книжковий серіал «Вампір Варні, або Кривавий бенкет», що виходив у Лондоні з 1847 року. Кожний розділ цього твору був окремою книгою — загалом вийшло 220 таких книжок.
Біля витоків жахів в американській літературі знаходився роман Коттона Метера «Чудеса невидимого світу» (1693), що вийшов через рік після [[Сейлем (Массачусетс)|справи Салемських відьом]]. Один з найвідоміших американськмх письменників жаху XIX століття — [[Едгар Аллан По]], відомий зображенням впливу злих сил на людину, «
Пізніше, в 30-50-ті XX століття, з'являються розповіді Рональда Даля, Джона Кольера, Джеральда Кершо, які поєднували надприродне з [[Чорний гумор|чорним гумором]]. В Америці поштовх розвитку жанру дав журнал «Weird Tales» (заснований 1923), де вперше з'явилися твори [[Говард Лавкрафт|Г. Ф. Лавкрафта]], [[Кларк Ештон Сміт|Кларка Ештона Сміта]], [[Роберт Говард|Роберта Ірвіна Говарда]], [[Сібері Квінн]]а, [[Роберт Блох|Роберта Блоха]]. До жанру жахів відносяться деякі оповідання [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]].
| |||